Матеріали та методика досліджень

Для вірної оцінки результатів гідрохімічного дослідження важливо знати, в яку пору року і в яку годину відібрана проба води. Закінчене уявлення про водоймище може бути отримане тільки в результаті регулярного дослідження його протягом року. Загальна характеристика якості води може бути дана на основі повного загального аналізу проб, які були відібрані чотири рази на рік: у середині зими, у середині літа, весною у період весняної повині та у період осіннього паводку. Якщо проби були відібрані взимку, то час доби, коли це відбувалось, значення не має. Але влітку дуже важливо враховувати час відібрання проб. Під час «цвітіння» водоймище увечері багате киснем за рахунок фотосинтезу рослин; рано вранці кисню іноді зовсім не залишається і у воді накопичується багато вільної вуглекислоти за рахунок окиснення органічних речовин, дихання водоростей та тварин. Фотосинтез зелених водоростей може викликати добові коливання у вмісті не тільки розчинених газів, але і у вмісті бікарбонатів кальцію та магнію і деяких інших речовин. Для судження про найбільш погані умови, які розвиваються у водоймищі, достатньо обмежитись дослідженням проб, які відібрані на світанку і для отримання уявлення про можливі добові коливання вмісту у воді тих чи інших речовин треба, крім того, дослідити проби, які відібрані на заході сонця. Найбільш повну картину дає цілодобова станція, на якій проби беруться через кожні 3-4 години [18].

Матеріали та обладнання.Батометр, склянка з трубочками, притерта пробка, шест з дерев'яною площадкою, гумове кільце, ведро.

Завдання І. Вибір місця де беруться проби.

Проби необхідно брати у ділянках водоймища, які найбільш відрізняються одна від одної, наприклад у зоні біля берега та на середині озера або ставка, в заростях і на відкритих ділянках і т. д. При глибині більше 1,5-2 м треба брати проби з поверхні та придонного шару, а іноді і з проміжних шарів (через кожен метр, а при великих глибинах — через кожні 2 - 5 м).

При вивченні забруднення водоймища стічними водами або при його евтрофікації, слід брати проби за 200-3 00 м вище місця, де стічні води впадають у річку і на 2-3 км нижче, щоб отримати дані про самоочисну здатність річки, Також потрібен аналіз самої стічної рідини. Загальне уявлення про шкідливість стічної води можна отримати на основі визначення окисненості та біологічного споживання кисню (БСК) [4].

Завдання 2. Способи якими беруться проби води.

Проби води треба брати за допомогою спеціальних приладів. Відбирати проби води для хімічного аналізу простим набиранням не можна, тому що це призводить до перемішування води з повітрям і результати визначення розчинених у воді газів будуть невірними. Краще користуватися приладом, який називається батометр. Його опускають на визначену глибину у відкритому вигляді, причому вода проміжних шарів у ньому не затримується. На потрібній р глибині батометр закивають за допомогою посильного вантажу. Посильний вантаж одягається на трос, на якому підвішений батометр, потім він пливе по цьому тросу і, вдарив по особливому пристрію у верхній частині батометра, закриває його. Таким чином, перемішування води з повітрям не відбувається і вода береться з потрібної глибини. Для визначення глибини узяття проби, трос, на якому спускають батометр, розмічують за допомогою лоскутків різного кольору, або батометр спускають зі стріли, яка має автоматичний лічильник. У нижній своїй частині батометр має відросток, на який одягнена каучукова трубка з затискачем. За допомогою цієї трубки і відбувається наповнення склянок для проб води. Для робіт на відносно невеликих і неглибоких водоймах використовують батометр, схема якого дана на рис. 2.1. Цей батометр відрізняється тим, що безпосередньо у його стінку вмонтован термометр, навпроти якого в оправі прорізане вузьке віконце, герметичне зачинене склом. Це дає можливість визначати температуру проби води, що береться [18].

Якщо батометра немає, для глибини не більше 2-3 м зі склянки, яка призначена для проби на визначення розчинного у воді кисню або вільної вуглекислоти, виймають скляну притерту пробку, а на її місце вставляють каучукову або коркову пробку, яка обладнана двома скляними трубочками. Одна з цих трубочек майже досягає дна склянки і обрізана як раз рівно з верхнім краєм пробки; інша трубочка простягнута на 20-30 см вище пробки і обрізана рівно з її нижнім краєм (рис. 2.2). Склянку закріплюють на шесті, на якому є мітки метрів і сантиметрів. Шест зі склянкою швидко опускають на задану глибину і вода починає затікати у склянку через трубку, яка закінчується у дна, а повітря виходить через трубку, яка простягнута уверх. Перемішування води з повітрям не відбуається. Про заповнення дізнаються по закінченню виділення на поверхню води пухирців повітря.

Цікаві статті з розділу

Кліматичні умови
Клімат області помірно континентальний. Пересічна температура січня - 8,0° на півночі, - 7,3° на півдні, липня відповідно + 18,6° і +19,8°. Період з температурою понад +10° становить 149 - 161 день ...

Історичний аналіз створення та розвитку екологічного права в Україні
Актуальність теми. Еколого-правова наука України ще зовсім молода. Екологія - це наука, яка висвітлює проблеми взаємодії живих організмів з тим природним середовищем, в якому вони перебу ...

Оцінка впливу проектів на навколишнє середовище
Сучасна практика реалізації проектів визнала, що дешевше доповнити планування проекту аналізом довкілля, ніж ігнорувати цей момент і розраховуватися за екологічні помилки у майбутньому. Біль ...