Моніториг грунтів та його складові

Моніторинг ґрунтів - це система спостереження за ґрунтами з метою передбачення відзиву рослин і у цілому навколишнього середовища на технології вирощування і забруднення.

Ідея моніторингу ґрунтів походить з Америки (США, Канада), де в рамках державної служби ґрунтів, як самостійної державної організації, виступають переважно у дві функції управління земельними ресурсами: організація земельного кадастру та державний контроль за використанням й охороною земель.[10]

Моніторинг ґрунтів складається із систематичних спостережень за станом ґрунтів (зйомки, обстеження, вишукування), виявлення змін, а також оцінки:

* стану використання угідь, полів, земельних ділянок;

* процесів, пов'язаних із зміною родючості ґрунтів (розвиток водної та вітрової ерозії, втрата гумусу, погіршення структури ґрунту, заболочення та засолення та ін.), заростання сільськогосподарських угідь, забруднення грунтів пестицидами та іншими токсичними речовинами;

* стану берегових ліній річок, озер, морів, заток, лиманів, водосховищ, гідротехнічних споруд;

* процесів, пов’язаних з утворенням ярів, зсувів, сольовими потоками, карстовими, кріогенними та іншими явищами;

* стану ґрунтів населених пунктів, територій, зайнятих очисними спорудами, гноєсховищами, складами пальномастильних матеріалів, добрив, стоянками автотранспорту, захороненням токсичних промислових відходів і радіоактивних матеріалів, а також іншими промисловими об'єктами.

Залежно від терміну та періодичності проведення спостереження за станом

* базові - відомості, що фіксують стан об'єкта спостережень на момент початку ведення моніторингу земель;

* періодичні - через рік і більше;

* оперативні - фіксують поточні зміни.

Для виконання завдання моніторингу грунтів проводиться оцінка екологічного стану ґрунтів у такій послідовності:

збирання інформації про стан ґрунтів за спеціальним переліком

показників;

створення банку даних;

аналіз та обробка інформації;

порівняння фактичних параметрів з нормативними;

групування ґрунтів за категоріями згідно з нормативами (агро виробниче групування);

розробка заходів регулювання, адекватних екологічному стану

грунтів із визначенням площ.

Інформацію про стан ґрунтового покриву області можна отримати у таких організаціях, як:

* обласні філії інституту землеустрою УААН;

* станції хімізації сільського господарства;

* санепідемстанції;

* управління екології та охорони природи;

* управління земельних ресурсів;

* управління лісового господарства;

* гідрогеологічні та гідромеліоративні експедиції;

* облводгоспи та центри комплексного використання водних ресурсів.

Моніторинг ґрунтів відрізняється від даних земельного кадастру інформаційним забезпеченням управління земельними ресурсами, тобто фіксацією перевищення встановлених допустимих норм антропогенного навантаження і несприятливих (критичних) ситуацій у використанні й охороні ґрунтів щодо фонового (стандартного) значення.

Моніторингом передбачено спостереження за:

>структурою землекористування та землеволодіння;

>трансформацією земель залежно від цільового призначення;

>станом та якістю грунтів і забруднення ландшафтів;

>станом зрошуваних та осушених земель, а також земель з ознаками вторинного підтоплення і засолення;

>станом берегових ліній, морів, озер, водосховищ, лиманів, заток тощо.

Під час моніторингу здійснюється контроль за такими параметрами:

* встановлення критерії в оцінки стану ґрунтів і визначення доступності меж, після яких ґрунт потрапляє у критичний стан;

* всебічне вивчення основних функцій ґрунтового покриву;

* вивчення еволюції сучасних ґрунтотворних процесів;

* вивчення напряму та інтенсивності процесів деградації ґрунтів;

* дослідження основних режимів у ґрунтах (водного, повітряного, поживного та ін.);

* встановлення кількісних величин трансформації земельних ділянок;

* визначення сучасного стану меліоративних територій та оцінки темпів зміни основних показників осушених і зрошуваних земель за різної інтенсивності осушення або зрошення;

* оцінка ефективності родючості ґрунтів.

Наприклад, зміни у стані родючості ґрунтів фіксуються за такими показниками:

зміни запасів гумусу;

зміни рН ґрунту (кислотності, лужності);

зміни вмісту мікроелементів у ґрунті;

деградація ґрунту на пасовищах (ущільнення, закупорення та ін.);

Цікаві статті з розділу

Еколого-ландшафтні особливості Кордівки (м. Чернігів)
Актуальність. Місто – це антропогенна екосистема, що являє собою концентроване розміщення промислових і побутових споруд, та населення, яке знаходиться на його території. На відміну від сіл ...

Екологічна оцінка стану атмосферного повітря в зоні впливу викидів стаціонарного техногенного джерела
Метою даної роботи є обґрунтування теоретико-методологічних засад та набуття практичних навичок екологічної оцінки стану атмосферного повітря в зоні впливу викидів стаціонарного техногенного джерела. ...

Історичний аналіз створення та розвитку екологічного права в Україні
Актуальність теми. Еколого-правова наука України ще зовсім молода. Екологія - це наука, яка висвітлює проблеми взаємодії живих організмів з тим природним середовищем, в якому вони перебу ...