Якісний стан поверхневих і підземних вод

Перевищення ГДК для водойм рибогосподарського призначення спостерігалися по сухому залишку (до 11,2 ГДК), БСК5 (до 1,2 ГДК), ХСК (до 2,3 ГДК), магнію (до 9,4 ГДК), хлоридам (до 17 ГДК), сульфатам (до 8,4 ГДК), міді (до 7,3 ГДК), залізу загальному (до 1,5 ГДК).

р. Інгулець (права притока р. Дніпро)

Спостереження проводилися в одному пункті (1 створ) в районі м. Снігурівка. Відібрано та проаналізовано 6 проб.

Перевищення ГДК для водойм рибогосподарського призначення спостерігалися по сухому залишку (до 3,3 ГДК), БСК5 (до 3 ГДК), ХСК (до 2,0 ГДК), магнію (до 3,4 ГДК), хлоридам (до 3,5 ГДК), сульфатам (до 7,3 ГДК), нафтопродуктам (до 1,7 ГДК), міді (до 19 ГДК), залізу загальному (до 5,2 ГДК).

Рис. 3.5 - Кількість випадків перевищення ГДК в р. Інгулець, %

р. Висунь (права притока р. Інгулець)

Спостереження проводилися в одному пункті (1 створ) в районі с. Євгенівка перед впадінням в р. Інгулець. Відібрано та проаналізовано 5 проб.

Перевищення ГДК для водойм рибогосподарського призначення спостерігалися по сухому залишку (до 4,6 ГДК), ХСК (до 3,0 ГДК), кальцію (до 1,2 ГДК), магнію (до 13,9 ГДК), хлоридам (до 3,8 ГДК), сульфатам (до 15,2 ГДК), фосфатам (до 2,3 ГДК), АПАР (до 2,9 ГДК), міді (до 5,5 ГДК), залізу загальному (до 4,9 ГДК).

Для оцінки ступенів забруднення водних об’єктів використовується коефіцієнт забрудненості (КЗ), який характеризує рівень забрудненості сукупно по низці показників якості води і розраховується за кратністю перевищення нормативів у долях ГДК.

Результати моніторингу стану поверхневих вод області дозволяють оцінити стан води за рівнями забрудненості.

Наведена оцінка стану поверхневих вод, у порівнянні з даними 2010 року, свідчить про відсутність на території області ділянок водних об’єктів, які класифікуються як брудні. Це пояснюється припинення МКП «Миколаївводоканал» скидів забруднених стоків без очистки (аварійних) та покращенням якості роботи Галицинівських очисних споруд каналізації, головним чином, за рахунок часткового ремонту глибоководного випуску.

Аналіз режиму рівня та якості підземних вод в області здійснюється за даними моніторингу, який проводиться Миколаївською гідрологічною партією.

На 01.01.2012 року режимна мережа Миколаївської області складається з 55 спостережних свердловин, в т.ч. 33 свердловини державного рівня узагальнення та 22 свердловини регіонального рівня узагальнення.[11]

Формування режиму ґрунтових вод відбувається під значним впливом кліматичних і техногенних чинників, що визначає епізодичні сезонні і багаторічні зміни їх запасів і хімічного складу.

Хімічний склад ґрунтових вод різноманітний і залежить від умов формування, літологічного складу водовміщуючих порід, глибини залягання. Ґрунтові води в заплавах і надзаплавних терасах річок, в умовах активного водообміну з поверхневими водами, прісні з мінералізацією до 1 г/дм3. На міжрічних (вододільних) просторах ґрунтові води переважно приурочені до лесовидних суглинків і в умовах важкого водообміну характеризуються підвищеною мінералізацією (3,4-12,8 г/дм3).

Формування рівневого режиму неглибоко залягаючих міжпластових вод понтичних і меотичних відкладів також в значній мірі відбувається під впливом кліматичних і техногенних факторів. Води переважно солонуваті з мінералізацією 3-7,5 г/дм3.

Областю живлення міжпластових підземних вод Причорноморського басейну в межах Миколаївської області є південна частина схилу Українського кристалічного масиву та відроги Подільської височини. Найбільш сприятливі умови для формування підземних вод існують у північних та північно-західних частинах території. Тут порівняно неглибоке залягання порід-колекторів (вапняки, піски, мергелі та ін ), більш висока їх проникність, інтенсивний водообмін, висока зволоженість обумовило формування значних ресурсів прісних підземних вод. Наявність річок (П.Буг, Кодима, Мертвовод, Інгул, Інгулець та ін ), долини яких вироблені в неогенових, палеоген-крейдових і докембрійських породах, являються додатковим джерелом поповнення ресурсів підземних вод. [10-12]

Додаткове інфільтраційне живлення підземні води неогену одержують у місцях виходів порід на денну поверхню або близького від її залягання (в ерозійних врізах). Це ж відноситься і до живлення підземних вод кристалічних порід докембрію, у меншому ступені палеогену і крейди. У живлені підземних вод неогену бере участь і перетік ґрунтових вод лесових відкладів через водоупор («червоно-бурі» плейстоцен-пліоценові глини і ін.).

Цікаві статті з розділу

Генетичні типи островів та їх флористична різноманітність
Одним із найважливіших завдань сучасної ботаніки є детальне дослідження флори та рослинності конкретних регіонів, у першу чергу територій, які й досі зберігаються у природному або малотрансф ...

Екологічна оцінка стану довкілля Коростишивського району та розробка заходів з його поліпшення
Мета роботи: розробка комплексу заходів по покращенню питної води Коростишівського району, проведення аналізу між використанням води Житомирської області та Коростишівського району. Пробл ...

Екологія водосховищ
Режим річкового стоку характеризується значною нерівномірністю і знаходиться в різкому протиріччі з режимом його споживання більшістю галузей народного господарства. З усіх можливих засобів ...