Різноманіття тваринного світу України

Для зимівлі йому потрібні мішані та хвойні ліси з густим підліском або таким, де багато молодняку сосни, осики, берези, горобини. Зима — важкий період у житті цієї тварини. Якщо снігу багато, лосям важко рухатися. Чим більше снігу, тим менше ходить лось. У великі морози тварини люблять лягати у сніг. Тоді над білою поверхнею видно тільки голову з рогами та великі вуха, що повертаються час від часу, як ехолокатори. Перш ніж лягти, лосі повертаються під вітер.

Лось може жити 20-25 років, але у природі гине, як правило, значно раніше. Найчастіше гинуть лосенята, на яких полюють вовки, або в затяжні весни, коли після потепління раптово повертаються холоди і сніг.

Ще в кінці минулого століття про зайця-біляка писали, що його популяція дуже поширена у більшості природних комплексів України. Сьогодні в Карпатах цього виду тварин практично немає. У зоні мішаних лісів і лісостепу він ще трапляється. Про особливість зайця-біляка міняти колір свого хутра залежно від сезону відомо, мабуть, усім. Але цей представник української фауни має й інші цікаві особливості. Так, зайці-біляки мігрують. Влітку їх популяція розсипається по всій рівнинній території, у горах тварини тримаються альпійських лук. Восени у рівнинних лісах і лісостепові зайці підбираються ближче до чагарників, у горах спускаються в нижні пояси, де в лісах менший сніговий покрив, ніж на височині. Загалом же тварини віддають перевагу лісам, де багато луків, або вирубкам, на яких ростуть молоді деревця. Найбільшу активність тварини виявляють вночі, на світанку й у передвечірні години. Вдень вони лежать у захищеному місці під кущем або корінням вивернутих буревієм дерев. Постійного сховку зайці-біляки не мають. Кожен день знаходять для лежки нові місця.

У роки, коли зима затримується, довго нема снігу, зайці-біляки, які поміняли колір хутра, дуже добре помітні в тих місцях, де лежать. Взимку вони також не мають постійного сховку. Лише в дуже сильні морози виривають у снігу нору глибиною 0,5-1,5 метра.

У порівняно недалекому минулому ареал зайця-біляка знаходився дещо південніше. Він мешкав навіть у Криму.

Незважаючи на значну плодовитість зайця-біляка, його популяція все ж скорочується. Значною мірою шкоди йому завдають природні фактори, а саме: виникнення епізоотичних ситуацій, коли гине чимало зайців. Інфекційні хвороби, які вражають популяцію зайця-біляка, виникають, як правило, тоді, коли значно збільшується його чисельність. Окрім того, в роки, коли збільшується кількість зайців, стає більше і хижаків, які їх знищують: лисиць, беркутів, сов. Вони прискорюють зменшення популяції під час масової загибелі зайців від хвороб і потім затримують відновлення їх кількості. Також встановлено, що при масовому розмноженні біляка в одних районах, його кількість скорочується в інших.

Ці приклади яскраво переконують, що у природі немає нічого випадкового. А негативні зміни, які відбуваються у фауні України, найчастіше викликані нерозумною діяльністю людини.

Цікаві статті з розділу

Поняття Консорції в сучасній синекології та її значення у структуруванні біоценозів
Актуальність. Біоценоз це свого роду сукупність різних живих організмів, які заселяють певну ділянку простору та характеризуються певними стосунками між собою та пристосованістю до середовищ ...

Вплив теплових електростанції на навколишнє середовище. Шляхи зниження негативного впливу на навколишнє середовище
Споживання енергії є обов'язковою умовою існування людства. Наявність доступною для споживання енергії завжди було необхідно для задоволення потреб людини, збільшення тривалості та поліпшен ...

Екологічні та абіотичні фактори
Термін "екологія" на сучасному етапі розвитку суспільства є широко відомим і загальновживаним. На початку минулого століття його знали лише вчені-біологи, а в 60-ті роки виник екол ...