Визначення кількості шкідливих речовин, що надійшли через нещільності фланцевих з’єднань
Розглянемо випадок випару шкідливих речовин з вільної поверхні при плівковому режимі. При такому режимі біля поверхні рідини створюється плівка нерухомого повітря порівняно великої товщини. Перенос речовини з поверхні через цю плівку забезпечується дифузією.
Знаходимо мольні частки складових рідини:
(2.10)
де Мi - відносні молекулярні маси складові рідини;
Знаходимо суми:
Мольні частки:
n(H2O)=
n(C6H6)=
n(C2H4Cl2)=
Парціальний тиск насичених пар компонентів над чистими рідкими речовинами:
(2.11)
де А, В, С - емпіричні коефіцієнти, значення яких для кожного компонента суміші рідини представлене в табл. 2.1.
Таблиця 2.1
|
Речовина |
А |
В |
С |
|
Вода |
7. 9608 |
1678 |
230 |
|
Бензол |
6. 912 |
1214.6 |
221.2 |
|
Дихлоретан |
7. 184 |
1358.5 |
232 |
Знаходимо парціальний тиск:
Для води:
=1.85898
Для бензолу:
=2.3493
Для дихлоретана:
=2.2797
9634.1109(Па)
29791.7053(Па)
25380.3741(Па)
Знаходимо парціальний тиск пару компонентів над сумішшю рідини:
(2.12)
Р(Н2О)=0,7799 ∙ 9634.1109 = 7513.6431 (Па).
Р(С6Н6)=0,1334∙ 29791.7053=3974.2135 (Па).
Р(С2Н4Сl2)=0,0868 ∙ 25380.3741=2203.0165 (Па).
Коефіцієнт дифузії парів компонентів при t= 0°С и Р = 101308 Па,
D0(Н2О)= 18.8·10-6 (
)
D0 (С6Н6) =9.05·10-6(
)
D0 (С2Н4Сl2) = 8.02·10-6(
)
Коефіцієнт дифузії парів компонентів при заданій температурі t, °С і
Р = 101325 Па:
(2.13)
Розрахуємо коефіцієнти дифузії:
D1(Н2О) = 18.8000·10-6
·
=25.5035·10-6.
D1(С6Н6) = 9.0500·10-6
·
=12.27696·10-6.
D1(С2Н4Сl2) = 8.0200·10-6
·
=10.8797·10-6.
Площа поверхні випару в апарату, м2:
Fап=0.7850·d 2ап=0.7850·1.22=1.1304 (м2) (2.14)
Площа люка:
Fл= 0.7850d2 Л =0.7850·0.42=0.1256 (м2) (2.15)
Далі, розраховуємо відношення Fл /Fап залежно від якого, по табл. 2.2, вибираємо коефіцієнт k2 ,враховуючий ступінь закриття поверхні випару:
Таблиця 2.2
|
Fл/Fап |
0.0001 |
0.001 |
0.01 |
0.1 |
0.5 |
0.8 |
>0.8 |
|
K2 |
0 |
0.01 |
0.1 |
0.2 |
0.3 |
0.6 |
1.0 |
Цікаві статті з розділу
Екологія міських систем
Що являє собою місто? Передусім,
місто уже на початку свого існування являло собою факт концентрації населення
знарядь виробництва, капіталу, тоді як для села характерним і донині є
протиле ...
Дослідження екологічного стану техногенного навантаження на навколишнє природне середовище підприємством Чернігівське Хімволокно
До основних антропогенних джерел забруднення природного середовища
відноситься промисловість – 45,4%. Промислові комплекси України являються
головними споживачами води в державі.
Однією ...
Основні напрямки розвитку неоекології
Екологія як окремий
розділ біологічної науки склалася наприкінці XIX ст. і розвивається швидкими
темпами. Особливо значний інтерес до екології людське суспільство почало
виявляти в середині ...
Атмосфера завжди містить домішки природного та антропогенного походження. Основними забруднювачами є гази та тверді частинки.
Розрізняють хімічне, фізичне та біологічне забруднення водоймищ. Хімічне зумовлюється збільшенням вмісту у воді шкідливих домішок.
Забруднення ґрунтів відбувається: під час видобутку корисних копалин, внаслідок захоронення відходів та сміття, внаслідок аварій та катастроф тощо.