Атмосфера завжди містить домішки природного та антропогенного походження. Основними забруднювачами є гази та тверді частинки.
Розрізняють хімічне, фізичне та біологічне забруднення водоймищ. Хімічне зумовлюється збільшенням вмісту у воді шкідливих домішок.
Забруднення ґрунтів відбувається: під час видобутку корисних копалин, внаслідок захоронення відходів та сміття, внаслідок аварій та катастроф тощо.Закономірності розподілу і поведінки металів у ґрунті
речовини): Рb, Сг, і Сu – 1200, Cd –20, Ni – 200, Hg – 25, Zn – 3000. Важливо також знати рівень надходження токсичних елементів у рослини і можливе накопичення їх у господарській частині врожаю. Оскільки такий комплексний підхід часто відсутній, рекомендації щодо застосування промислових і комунальних відходів досить суперечливі.
Надзвичайно важливо не піддавати людей ризику захворювання від перевищення вмісту важких металів у продуктах харчування. За попередніми нормами МОЗ, гранично допустиме надходження з продуктами харчування свинцю становить 3 мг у тиждень, кадмію – 0,4, ртуті – 0,3 мг. Зазвичай ці норми не порушуються [20, 47]. Гранично допустимий вміст важких металів у продуктах харчування наведено у таблиці 1.3. При кулінарній обробці вміст важких металів у овочах і картоплі знижується. При промивці, очистці, знятті шкірки, бланшуванні кількість свинцю і ртуті в овочах зменшується на 50%, в картоплі – на 80-85%, а кадмію, який знаходиться в середині бульби, – на 20%. Проста промивка салату зменшує вміст свинцю на 90%. Найбільш небезпечними з цієї точки зору є атмосферні забруднення і використання як добрив осаду стічних вод, компостів із побутового сміття, промислових відходів. Зниженню надходження важких металів у рослини сприяють такі прості агротехнічні заходи, як: вапнування ґрунту і внесення органічних добрив, комплексне агрохімічне окультурювання полів, застосування природних цеолітів тощо. Внесення гною і фосфорно-калійних добрив знизило рухомість цинку в ґрунті на 27%, міді – на 5,5%, внесення 5 т/гa соломи і фосфорно-калійних добрив – відповідно на 16 і 19%.
Таблиця 1.3.
Гранично допустимі концентрації деяких хімічних елементів в основних групах харчових продуктів, мг на 1 кг сирого продукту
|
Елемент |
Продукти |
Хлібобулочні вироби і зерно |
Овочі |
Фрукти |
Соки і напої | ||
|
рибні |
м'ясні |
молочні | |||||
|
Ртуть |
0,5 |
0,03 |
0,005 |
0,01 |
0,02 |
0,01 |
0,005 |
|
Кадмій |
0,1 |
0,05 |
0,01 |
0,02 |
0,03 |
0,03 |
0,02 |
|
Свинець |
1 |
0,5 |
0,05 |
0,2 |
0,5 |
0,4 |
0,4 |
|
Миш'як |
1 |
0.5 |
0,05 |
0,2 |
0,2 |
0,2 |
0,2 |
|
Мідь |
10 |
5 |
0,5 |
10 |
10 |
10 |
5 |
|
Цинк |
40 |
40 |
5 |
25 |
10 |
10 |
10 |
|
Нікель |
0,5 |
0,5 |
0,1 |
0,5 |
0,5 |
0,5 |
0.3 |
|
Хром |
0,3 |
0,2 |
0,1 |
0,2 |
0,2 |
0,1 |
0,1 |
|
Олово |
200 |
200 |
100 |
- |
200 |
100 |
100 |
|
Селен |
1 |
1 |
0,5 |
0,5 |
0,5 |
0,5 |
0,3 |
|
Алюміній |
30 |
10 |
1 |
20 |
ЗО |
20 |
10 |
Цікаві статті з розділу
Демекологічні аспекти стану полинозоутворюючої флори в структурних компонентах урбоекосистеми Корсунь-Шевченківський
Алергенні рослини, пилок яких є одним з основних джерел алергійних хвороб, усе більше привертають увагу вчених - ботаніків, алергологів, екологів тощо. В останні десятиліття алергія є глобальною медик ...
Фiтомелiорацiя мiських екосистем
Зелені насадження - невід'ємна
складова навколишнього природного середовища та, зокрема, міських екосистем. Вони
виконують важливі екологічні функції, до яких належать: очищення та збагаченн ...
Вплив живих організмів на географічну оболонку
В епоху науково-технічного прогресу особливого значення набувають знання
про життєві процеси на Землі в цілому. Важливу роль у цих процесах відіграють
живі організми. За мільярди років, які ...