Основи формування сучасних ландшафтно-архітектурних систем

Територія Києва розташована на важливому природному рубежі Східноєвропейської рівнини, у місці сусідства двох природно-географічних зон – змішаних лісів і лісостепової

та широкої долини Дніпра. Зазначені природні категорії визначають складність і контрастність ландшафтної структури його території.

Формування сучасних ландшафтно-архітектурних систем міста відбувалося під дією природних та антропогенних чинників процесу міського формування ландшафтів. Серед них одними з найважливіших є морфолітогенні. Це означає, що такі важливі ознаки земної поверхні, як її зовнішній вигляд (рельєф, форми рельєфу) та склад гірських порід, що визначає внутрішнє наповнення земної поверхні (літологічні риси верхньої частини геологічного розрізу) чи не найбільшою мірою визначають формування тих закономірних поєднань окремих складників довкілля, що надають усій сукупності (системі) природних рис властивостей єдиного організму, чогось матеріально цілісного, або, кажучи просто-

ландшафту [8].

Зазвичай, термін ландшафт вживають у двох головних його значеннях. Загальновживане трактування, що широко застосовується освіченою людиною, означає її суб’єктивну оцінку того чи іншого краєвиду, що викликає замилування переважно естетичним виглядом. У такому розумінні термін «ландшафт» асоціюється із поняттям «краєвид».

Наукове географічне значення поняття «ландшафт» означає цілісне природне утворення, складене чималою кількістю складників довкілля – рельєфом та геологічною будовою, грунтово-рослинним покривом, станом поверхневих та підземних вод, сукупністю живих організмів тощо, що безперервно обмінюються між собою потоками речовини, енергії та інформації і, таким чином, існують як єдина частка (складова частина) природного середовища – ландшафту, або природно-антропогенного середовища міста – ландшафтно-архітектурної системи.

Особливості будови міцної кристалічної основи, осадових відкладів різної щільності, складні процеси формування своєрідного рельєфу земної поверхні, про що йшлося вище, визначили загальні риси поверхні київських теренів. Орографічно, тобто, щодо перевищення одних ділянок земної поверхні над іншими, територія міста розділяється на Придніпровську височину, Поліську і Придніпровську низовини. Межі між ними в рельєфі виявляються неоднаково. Так, Придніпровська височина і Придніпровська низовина розмежовуються високим (до 100 м) стрімким правим берегом Дніпра (рис. 2.1).

Рис. 2.1. Орографічна будова території Києва

Межа між Поліською низовиною і Придніпровською височиною в орографічному відношенні не завжди простежується, у більшості випадків її проводять за літологічними ознаками – по північній межі розповсюдження характерних для цього регіону лесових порід.

Із погляду мікрокліматичних особливостей міста його ландшафтно-архітектурні системи розглядаються як діяльні поверхні із декількома рівнями. При цьому у Києві формується складний діяльний шар, у межах якого можна розрізнити чотири рівні поверхонь, що характеризують вертикальну структуру ландшафтно-архітектурних систем (ЛАС): 1 – рівень вулиць та площ, поверхонь газонів, водойм; 2 – рівень одноповерхової забудови, кущів і невеликих дерев; 3 – рівень верхньої межі дерев і дахів 3–5 поверхових будівель, що складають більшу частину старої забудови; 4 – рівень дахів 9–16 поверхових будівель сучасної забудови. В ієрархічній структурі ЛАС діяльні поверхні з вертикальним рівням: 1 – ландшафтно-архітектурних елементів і груп; 2 – ландшафтно-архітектурних груп і масивів; 3 і 4 – ландшафтно-архітектурних масивів, комплексів і систем [11].

Забудова міста вирізняється великою різноманітністю типів та форм – від одноповерхової садибної одно-, дво- та багаторядної і ареальної (релікт сільської) забудови до сучасної багатоповерхової квартально-периметральної, квартально-радіальної та вільної забудови на штучних ґрунтах. У межах Києва частково збереглися елементи давньої забудови (споруди та планувальні форми) Х-ХV століття, найкраще збереглися елементи і форми забудови XIX століття. Щодо повноти представлених типів і форм забудови різних часових зрізів, територія міста Києва є показовою для України.

Цікаві статті з розділу

Органічна речовина ґрунтів екосистем басейну Верхнього Дністра
Актуальність теми. Знеліснення є однією із найбільших екологічних проблем, що постали перед людством в кінці ХХ - на початку ХХІ століття. Вона носить комплексний характер і пов’язана із по ...

Екологія в житті людини
В сучасних умовах існування людство зіткнулося з величезною проблемою - екологічною. Проблема екологічної катастрофи вже не просто не приваблива перспектива, а реальна загроза, що повисла н ...

Основні способи утилізації та рекуперації відходів хімічної промисловості
Хімічні процеси і реактори, об'єднані в хіміко-технологічні системи, складають основу виробництва в багатьох галузях промисловості: нафтохімічній, металургії чорних і кольорових металів, цел ...