Аутекологія
Рис. 1 пояснює також найбільш істотний наслідок співвідношення між температурою і швидкістю розвитку. Наприклад, як видно з рис. 1(А), при 20 °С розвиток яйця до моменту вилуплення займає 17,5 доби, а при 30 °С - тільки 5 діб. Отже, при обох температурах для завершення розвитку потрібно 70 градусоднів: 17,5*4 = 70 і 5-14 = 70. Стільки ж потрібно для розвитку коника при інших нелетальних температурах.
Подібним чином метеликам (рис. 1, Б) для завершення розвитку необхідно 174 градусоднів понад відповідного порогу. Таким чином, ектотерми на відміну, наприклад, від нас з вами, зокрема, і від ендотермів взагалі не можна сказати, що для розвитку їм потрібен певний проміжок часу. Те, що їм потрібно - це певна комбінація часу і температури, часто звана фізіологічним часом. Інакше кажучи, час для ектотермів залежить від температури, і якщо температура впаде нижче порогу розвитку, то він може «зупинитися».
Рис.1
Значення концепції градусоднів (або, в загальному випадку, «температура-час») полягає в тому, що вона допомагає нам зрозуміти тимчасову приуроченість подій і, отже, динаміку популяцій ектотермних організмів. У природі масове народження коників і метеликів, зазначених на рис. 1, в різні роки зазвичай припадає на різні дати, але незмінно відбувається тоді, коли з моменту початку розвитку (взимку) накопичується приблизно одна й та ж кількість градусоднів. Отже, зрозуміти причини їх появи, а тим більше передбачити його можна лише на основі уявлень про фізіологічну шкалу часу.
Практичне визначення шкали фізіологічного часу для даного організму може виявитися досить складним - особливо при обліку наслідків коливань температури; до того ж сама по собі лінійна залежність швидкості розвитку від температури - це не більше ніж апроксимація, та й визначення фактичної температури тіла організму в природних умовах завжди пов'язане з відомими труднощами. Але взагалі-то концепцію фізіологічного часу варто хоча б мати на увазі. Кожен еколог зобов'язаний вчитися бачити світ очима вивчуваної ним живої істоти.
Рисунок 1 - Для завершення розвитку потрібен певний «фізіологічний час».
А. Для завершення розвитку вийшовших з діапаузи яєць коника Austroiceiescruciata потрібно 70 градусоднів (понад фізіологічного порога розвитку, рівного 16 ° С); описувана залежність відхиляється від лінійної лише при найнижчих і найвищих температурах.
Б. Для завершення розвитку личинки метелика (Pierisrapae) від вилуплення з яйця до утворення лялечки потрібно 174 градусодні (понад температурного порогу, який дорівнює 10,5 ° С).
Основні закони аутекології
До основних законів аутоекології належать такі:
І. Закон біологічної стійкості (нелінійної реакції особини на екочинник).
II. Закон лімітуючого чинника (Ю. Лібіха).
III. Закон рівнозначності чинників середовища.
IV. Закон сукупної дії чинників середовища.
V. Закон оптимальності.
І. Сутність закону біологічної стійкості можна проілюструвати у вигляді графіка. Якщо на ньому по вертикалі відкладати фізіологічну активність особини (швидкість росту, розмноження тощо), а по горизонталі значення довільного з важливих чинників (температуру, вологість чи інші), то легко виявити зону оптимуму інтервал сприятливих (оптимальних) значень цього чинника.
Поза зоною нормальної життєдіяльності лежить зона песимуму, де активність більшою або меншою мірою пригнічується (припиняється розмноження, гальмується ріст тощо). Часто зону пригнічення називають зоною екстремальних умов. Рухомі істоти намагаються покинути такі некомфортні умови і знайти сприятливіші. Втім, людина для тренування чи випробування себе може свідомо робити протилежне і підніматися на захмарні вершини або пірнати на сотню метрів. За зоною песимуму розміщується зона смерті. Тривале перебування у цій зоні закінчується загибеллю особини.
Графічне зображення закону біологічної стійкості:
(нелінійна реакція особини на вплив різних значень
екологічних чинників довкілля)
Для деяких чинників крива стійкості може бути лише частиною лінії, зображеної на рисунку. Прикладом є вологість повітря, яка може змінюватися від 100 % до нуля. Для багатьох рослин і тварин максимальна вологість є оптимальною, а сухе повітря чи ґрунт — смертельними. Отож для них крива стійкості буде правою частиною кривої.
Вивчення реакцій особин на всі чинники впливу та вміле використання цієї інформації є важливим завданням аутоекології та інших наук (фізіології рослин, тварин тощо). Не менше значення має закон біостійкості й для людини. Вивчено вплив на людину багатьох чинників довкілля (високих і низьких температур, браку води тощо).
Цікаві статті з розділу
Екологічна характеристика населеного пункту Мізоч
Проблема захисту навколишнього середовища одна з найважливіших
задач сучасності. Викиди промислових підприємств, енергетичних систем і транспорту
в атмосферу, водойми і надра на сучасному ст ...
Біологічні основи інтродукції видів рододендрон в Житомирському Поліссі
Дипломний проект Мельника В.В. "Біологічні основи інтродукції
видів рододендрон в Житомирському Поліссі." Розроблені пропозиції щодо
збереження та охорони рідкісних видів рослин Жи ...
Оцінка впливу проектів на навколишнє середовище
Сучасна практика реалізації проектів визнала, що дешевше
доповнити планування проекту аналізом довкілля, ніж ігнорувати цей момент і
розраховуватися за екологічні помилки у майбутньому. Біль ...