Аутекологія

Аутоекологія, аутекологія(від др.-грец. αὐτός — «сам») (екологія видів) — розділ екології, що вивчає взаємовідносини окремих видів організмів з довкіллям. Також аутекологія — розділ екології, що вивчає вплив чинників довкілля(екологічних факторів) на окремі організми, популяції і види (рослин, тварин, грибів, бактерій). Завдання Аутекології — виявлення фізіологічних, морфологічних і інших пристосувань (адаптацій) видів до різних екологічних умов: режиму зволоження, високим і низьким температурам, засоленню ґрунту (для рослин). Останніми роками у аутекології з'явилося нове завдання — вивчення механізмів реагування організмів на різні варіанти хімічного і фізичного забруднення (включаючи радіоактивне забруднення) середовища. Цей термін нині вважається застарілим, а предмет розділу відносять до демекології. Це пов'язано з тим, що рівнем організації живого, на якому можливе вивчення взаємодії з відсталим середовищем, вважають популяцію організмів певного виду.

Екологічні фактори - це різні фактори середовища, зовнішні по відношенню до організму, які впливають на нього. Будь-який організм у середовищі свого проживання піддається впливу найрізноманітніших факторів: кліматичних, ґрунтових та біотичних (вплив живих організмів).

Однією з найбільш поширених класифікацій екологічних факторів - поділ на біотичні (біогенні) і абіотичні (абіогенним). До перших належать такі, що характеризують живі організми в оточенні даного організму. До других відносять неживі компоненти його оточення. Обидві групи факторів за своїм походженням можуть бути як природними, так і антропогенними (Схема 1).

Поряд з представленою існують й інші класифікації екологічних факторів. Наприклад, за часом дії - еволюційні (температура, світло, вологість, солоність) і діючі (сучасні); за періодичністю дії - періодичні (сезонні) і неперіодичні (техногенні залпові викиди, природні катаклізми); історичні (в ході філогенезу, тобто історичного розвитку виду). Необхідно пам'ятати, що діяльність людини справляє визначальний вплив на всі ці фактори. В даний час антропогенний вплив зачіпає практично всі сторони взаємодії організму з умовами її проживання. Тому вивчення умов проживання організмів має величезне значення для оптимізації відносин людини з біосферою.

Схема 1

Розглянемо приклад екологічного фактору.

Температура та обмін речовин. Фізіологічний час

Незважаючи на існування міжвидових відмінностей, вплив різних температур на ектотермні організми підпорядковується якомусь загальним правилом. По суті справи, інтерес представляють три температурних інтервали: температури загрозливо низькі, загрозливо високі і проміжні. У проміжному інтервалі з підвищенням температури швидкості метаболічних реакцій зростають.

Це зростання, як правило, непогано апроксимується експоненційною залежністю, яка характеризується зазвичай «температурним коефіцієнтом» Q10. Значення Q10, що дорівнює 2,5, відображає типовий приклад, означає, що з підвищенням температури тіла на кожні 10 ° С швидкість метаболічних реакцій зростає в 2,5 рази. Очевидний наслідок полягає в тому, що при низьких температурах ектотермні організми поглинають ресурси і включають їх в обмін дуже і дуже повільно, а при високих температурах - набагато швидше. Ще один наслідок полягає в тому, що деякі фізіологічні процеси (такі, наприклад, як дихання) проходять в усьому температурному інтервалі (нехай навіть з різними швидкостями), тоді як інші (які потребують, можливо, більш інтенсивного і стійкого потоцку речовини і енергії) - лише при відносно високих температурах. Розмноження у ектотермів зазвичай відбувається в більш вузькому інтервалі температур, ніж зростання, а зростання в свою чергу - в більш вузькому, ніж просте виживання.

Можна стверджувати, що найважливіший з екологічної точки зору аспект впливу температури (в тому інтервалі, в якому вона не смертельна) на ектотермів - це її вплив на швидкості їх росту і розвитку. На рис.1 наведено два типових приклади, і їх найважливіша особливість виділяється надзвичайно яскраво: якщо по вертикальній осі відкладено значення швидкості розвитку, а по горизонтальній - значення температури тіла, то виявляється широкий інтервал значень температури, в якому залежність швидкості розвитку від температури лінійна. Більш того, при найбільш низьких температурах відхилення залежно від лінійної досить невелике, що ж до високотемпературного інтервалу нелінійності, то, як правило, життя організмів протікає при температурах, що не досягають цього інтервалу. З цих причин часто приймається наступне просте припущення; при температурах, що перевищують «поріг розвитку», швидкість розвитку організму лінійно зростає з підвищенням температури (рис. 1, Б).

Цікаві статті з розділу

Техногенні катастрофи, як фактор загрози біорізноманіттю
П`ять тисячоліть тому, коли з'явились перші міські поселення, почала формуватися і техносфера — сфера, яка містить штучні технічні споруди на Землі. Звичайно, тоді це були тільки елементи т ...

Екологічна оцінка природних умов басейну річки Рудка (Волинська область)
Значення водних артерій важко переоцінити. Річки, наприклад, забезпечують водою господарську діяльність людини, її повсякденний попит, відіграють важливу роль у функціонуванні суспільства. ...

Екологічна ситуація в Полтавській області
Охорона навколишнього природного середовища, раціональне використання природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки життєдіяльності людини - невід'ємна умова сталого економічного та с ...