Стратегічні вектори управління еколого-соціо-економічною системою регіону

• часткового відновлювання (не відновлювання), яке характеризується беззворотнім порушенням рівноваги.

Доведено, що за можливість користуватися природними ресурсами регіону між різними природокористувачами відбувається конкурентна "боротьба" найрізноманітніших інтересів, яка іноді призводить до виникнення конфліктів. Рівень конфліктності природокористування регіону було визначено за допомогою системного підходу, який включає збір, обробку формалізацію інформації про стан еколого-економічної системи регіону, а також аналіз взаємозв'язків, які виникають між об'єктами та суб'єктами природокористування, накопичення та інтерпретація їх в графічній формі за допомогою сучасних геоінформаційних систем і сучасних інформаційних технологій. Території Південного регіону України розподілені на зони різного рівня конфліктності, а звідси і різного рівня еколого-економічного ризику.

В основу розробки еколого-збалансованої стратегії управління біосоціоекономічною системою регіону покладено концептуальні положення:

• забезпечення комплексного й еколого-безпечного використання природно-ресурсного потенціалу регіону для потреб різних галузей економіки;

• вирішення конфлікту інтересів у сфері природокористування регіону на основі реалізації пріоритетності моделі компромісів;

• передбачення покрокової стратегії, заходів щодо поступового зниження антропогенного і техногенного навантаження на навколишнє природне середовище;

• забезпечення таких умов функціонування еколого-економічної системи регіону, при яких будь-який антропогенний і техногенний тиск на навколишнє середовище буде супроводжуватися з боку навколишнього природного середовища реакцією адаптації (виникнення локальних порушень рівноваги) або реакцією відновлення (самовідновлення), коли еколого-економічна система може повернутися у свій початковий стан;

• тісний взаємозв'язок та гармонізація між розвитком трьох підсистем: економічної, соціальної і екологічної - та оптимізацією природокористування і поліпшенням екологічної ситуації в регіоні;

• забезпечення рівноваги еколого-економічної системи в межах регламентованих норм шляхом дотримання екологічних критеріїв і вимог;

• передбачення комплексу заходів щодо радикального оздоровлення екологічно депресивних територій.

Основними фундаментальними принципами еколого-збалансованого природокористування є:

• збереження навколишнього природного середовища та його ресурсного потенціалу, враховуючи поліфункціональний статус територій регіону;

• охорона особливо цінних природних ресурсів і природних об'єктів;

• екологізація просторової політики регіону (розробка відповідної законодавчо-нормативної бази для запровадження пільгової податкової, кредитної, страхової, митної та цінової політики в процесі вирішення екологічних, соціальних та ресурсних проблем регіону);

• екологізація виробничих процесів (впровадження ресурсозберігаючих, мало- і безвідходних технологій в галузі економіки регіону);

• забезпечення належного рівня ресурсно-екологічної безпеки шляхом зниження ризиків негативних явищ в процесі природокористування і впливу виробничої діяльності на навколишнє середовище.

Цікаві статті з розділу

Екологічні проблеми міст України
Сучасній людській цивілізації властиві стрімкі темпи урбанізації. Вони вирішальне зумовлені двома факторами — «демографічним вибухом» другої половини XX ст. та науково-технічною рево ...

Екологічний стан р. Південний Буг. Характеристика та заходи щодо його поліпшення
В умовах науково-технічного прогресу, коли діяльність людини набула справді планетарних масштабів, проблема раціонального використання природних ресурсів, їх відтворення і охорони стає одніє ...

Лісові ресурси європейських країн
Лісове господарство в Європі є важливою складовою економіки та принципово важливим з екологічної точки зору. В данній курсовій роботі було проаналізовано стан лісів Європи, їх екологічн ...