Забруднення атмосфери та заходи щодо запобігання її забруднення

Забруднення атмосфери - надходження в атмосферу різних за походженням і хімічним складом забруднювачів у кількостях і концентрації, що змінюють склад і властивості значних об’ємів повітряних мас і шкідливо впливають на організми. Забруднення атмосфери може бути локальним і глобальним, природнім (надходження космічного пилу, який утворюється під час згорання метеоритів, наслідок вулканічної діяльності ( гази - фумароли, попіл, пил), лісових пожеж, пилових і піщаних бурь,), антропогенним ( роботою промислових підприємств, особливо металургійних, хім-, авто-, авіатранспорту, космічних апаратів, господарсько - побутової діяльності людей тощо). [11]

Завдяки циркуляції атмосфери (всі види переміщень повітря над земною поверхнею, загальний колообіг повітря) забруднення повітря поширюється в усі куточки Землі - транскордонне забруднення. [7]

Штучне забруднення ( антропогенне) пов’язане із викидами різних забруднюючих речовин (полютантів) у процесі діяльності людини. За агрегатним складом викиди шкідливих речовин в атмосферу поділяються на газоподібні, які становлять 90 % загальної маси речовин, що надходять в атмосферу( діоксид сульфуру, діоксид карбону, оксид нітрогену, сполуки хлору, фтору ), рідкі ( кислоти, луги, розчини солей ), тверді ( канцерогенні речовини, свинець, ртуть, смолясті речовини тощо) Небезпечним є шумове забруднення. У глобальному масштабі шкідливим для атмосфери стає забруднення радіоактивне. [2]

На сьогодні основними забруднювачами атмосферного повітря є різні галузі промисловості:

Теплоенергетика

Підприємства металургійного комплексу

Нафтовидобувна промисловість

Нафтохімічна промисловість

Автотранспорт

Виробництво будівельних матеріалів. [2]

Теплоенергетика включає теплові й атомні електростанції. На частку теплових електростанцій припадає 46% забруднення повітря. У процесі спалювання вугілля, нафти, природного газу, торфу в атмосферу виділяється дим, що містить продукти повного (діоксид карбону і пари води ) і неповного ( оксиди карбону, сульфуру,нітрогену, вуглеводні ) згорання. Поки що основним способом отримання енергії залишається спалювання викопного палива, то з кожним роком зростає споживання кисню, а на його місце надходять вуглекислий газ, оксиди нітрогену, чадний газ тощо, а також велика кількість сажі, пилу, шкідливих аерозолів.при спалюванні палива людство вивільняє в рік 34× кКал тепла, яке розсіюється в навколишньому просторі, змінюючи температурний режим середовища і динаміку процесів, які в ньому відбуваються. Атомні електростанції є джерелом забруднення повітря радіоактивним йодом, радіоактивними інертними газами та аерозолями. [2]

Металургійні підприємства характеризуються великою кількістю відходів. Серед них пил, оксид вуглецю, сірчистий ангідрид, коксовий газ, фенол, сірководень, вуглеводні ( зокрема, бензпірен ).Забруднюючі речовини підприємств металургійного комплексу ( оксид карбону, твердих речовин) розносяться на відстань до 60 км від джерела забруднення.

Викиди нафтовидобувної і нафтохімічної промисловості характеризуються високою токсичністю, значною різноманітністю і сконцентрованістю. Повітря забруднюється сполуками фтору, аміаком, хлористими сполуками, сірководнем, неорганічним пилом.

Автомобільний транспорт дає 70-90% забруднень у містах. Його викиди містять близько 20 канцерогенних речовин та більше ніж 120 токсичних сполук. У викидних газах наявні: бензпірен, альдегіди, оксиди нітрогену (які беруть участь у створенні фотохімічного смогу), карбону,вуглеводні (толуол, ксилол,бензол), сполуки свинцю тощо. Взаємодія вуглеводнів та оксиду нітрогену при високій температурі приводить до утворення озону. Якщо в шарі атмосфери в цілому ( особливо на висоті 20-30 км ) досить високий вміст озону вкрай необхідний для захисту органічного життя від жорсткого ультрафіолетового випромінювання, то біля земної поверхні підвищений вміст озону викликає пригнічення рослинності, подразнення дихальних шляхів і ураження легенів. За добу в середньому один авто викидає до 4 кг вуглекислого газу. При спалюванні 1 кг етильованого бензину в атмосферу викидається 1 гр свинцю (він був виявлений навіть в материковій кризі Гренландії), а вміст сполук свинцю в біомасі рослин вздовж транспортних магістралей іноді в 300 разів перевищує допустимі норми. Також авто споживає велику кількість кисню. За рік авто спалює понад 1 млн. тон кисню, якого б вистачило для дихання 30 млн. чоловік. Нині в світі близько 500 млн. авто. Становище погіршується ще тим, що автомобільні викиди концентруються в приземному шарі повітря - саме в зоні нашого дихання[2]

Цікаві статті з розділу

Основні напрямки розвитку неоекології
Екологія як окремий розділ біологічної науки склалася наприкінці XIX ст. і розвивається швидкими темпами. Особливо значний інтерес до екології людське суспільство почало виявляти в середині ...

Екологічна адаптація флори і фауни пустель
На планеті певним чином зосереджені певні природні зони і їхні пояси, зумовлюючи певні особливості умов середовища, з відповідними флористичними і фауністичними угрупуваннями з їхніми еколо ...

Забруднення атмосфери. Знищення озонового шару
У далеку давнину, коли кількість людей на Землі була порівняно невеликою, а їхній інтелектуальний і технічний потенціал - дуже слабким, природа практично не відчувала на собі тиску людини: ...