Характеристика ґрунтових особливостей
Тепловий баланс діяльності поверхні ґрунту – сукупність приходу і витрати потоків всіх видів енергії, що трансформується в енергію теплову і навпаки, на межі між діяльною поверхнею і атмосферою за певний проміжок часу. Він виражається рівнянням:
R
=
LE
+
P
+
A
,
де R – радіаційний баланс, кДж/м2с;
LE – прихована теплота випаровування;
E – величина випаровування або конденсат;
P – витрати тепла на турбулентний обмін;
A – теплообмін між діяльною поверхнею і нижчележачими шарами.
Дернові глинисто-піщані на древньоалювіальних пісках ґрунти володіють сприятливим тепловим режимом, що дозволяє вирощувати на них сільськогосподарські культури усього спектру господарства регіону.
Водний режим ґрунту – це сукупність явищ надходження води в ґрунт, її переміщення, змін фізичного стану, втрати з ґрунту. Кількісний вираз водного режиму ґрунту – її водний баланс, що враховує початкові і кінцеві запаси води в ґрунті за певний розрахунковий період часу.
До елементів водного режиму належать: поглинання, фільтрація, капілярне підняття, поверхневий стік, низхідний та боковий стоки, фізичне випаровування, десукція, замерзання, розмерзання, конденсація води.
Регулювання водного режиму ґрунтів здійснюється комплексом прийомів. Цілеспрямовано змінюючи прибуткові і витратні статті водного балансу, можна впливати на загальні і корисні для рослин запаси води в ґрунтах і сприяти цим отриманню високих і стійких урожаїв.
Дернові глинисто-піщані ґрунти характеризуються високою пористістю, яка забезпечує можливість оптимального зволоження ґрунту. Дощова і поливна вода легко поглинається, проникає на значну глибину, добре утримується капілярами і економно витрачається.
Поживним режимом ґрунту називають надходження, перетворення (зміна доступності), пересування і витрачання основних елементів мінерального живлення рослин.
Головні хімічні елементи, нестача яких сильно обмежує урожай, – азот, фосфор і калій.
Валовий вміст азоту в ґрунті залежить від кількості органічної речовини ґрунту.
Оскільки розкладання гумусу в тепловий період року – процес безперервний, то в ґрунті завжди міститься три групи сполук азоту різної доступності для рослин:
– мінеральні сполуки азоту, представлені нітритом, нітратами, солями амонію. Ці сполуки можуть безперервно засвоюватися рослинами;
– летогідралізуючі органічні сполуки – амінокислоти, деякі білкові речовини;
– негідралізуючі органічні сполуки, непіддатливі розкладанню розбавленими розчинами мінеральних кислот.
Вміст гумусу у дерново глинисто-піщаних ґрунтах на древньоалювіальних пісках приблизно становить близько до 30 %, у складі гумусу переважають гумінові кислоти і гумати Ca і Mg.
Цікаві статті з розділу
Проблеми утилізації відходів
Зростаюча
кількість відходів і недостача засобів їхні переробки характерні для багатьох
міст.
Муніципальні
влади повсюдно намагаються знайти кращий спосіб для утилізації відходів своїх
...
Роль ферментативних антиоксидантів при окисному стресі
Стан
оточуючого середовища міст України на даний час потребує переходу до
інтенсивних методів запобігання його забруднення, зокрема до розробки
біологічних методів очистки. Одним з них є зе ...
Літосфера
Літосфера - кам'яна оболонка Землі,
яка включає земну кору завтовшки від 6 (під океанами) до 80 км (гірські
системи). Земна кора складена гірськими породами. Частка різних гірських порід
у ...