Характеристика головних об’єктів природно-заповідного фонду Харківської області

Ніколи за всю понад двохсотлітню історію в межах парку не застосовувались отрутохімікати. Тому так густо заселили його птаство та інші «жителі». Десятки солов'їв теплими травневими ночами влаштовують тут свої співочі конкурси. На деревах і доріжках часто зустрічаються білки. З початком весни в парк прилітають сотні пташок: синиць, дроздів, шпаків, голубів, удодів, мухоловок та інших.

В ставках живуть черепахи, в гущавині вечорами фуркають їжаки, інколи з сусідніх лісів навідуються косулі, куниці, а то і кабан забреде до огорожі старого парку.

НАТАЛІЇВСЬКИЙ ПАРК

Ця своєрідна пам'ятка садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення має площу 48 гектарів. Парк був закладений у 1884 році цукрозаводчиком І. Харитоненком. Зараз тут розміщено протитуберкульозний санаторій. На території парку ростуть переважно сосни віком від 70 до 100 років, а також зовсім молоді дерева. Зелені крони сосен та їх червоно-жовті стовбури разом складають цікаву композицію.

Тут зустрічаються окремі екземпляри дуба черешчатого віком від 300 до 400 років. Колекція вічнозелених екзотів включає цінну декоративну породу-сосну Веймутова, яка має м'яку, тонку та довгу хвою. Стовбур цього дерева, покритий сірою корою, вінчає густа пірамідальна корона.

Зовсім інший вигляд у кримської сосни, яка має крону плоскої форми, голки цього дерева довгі та дуже жорсткі. Сосна трьох хвойна привертає увагу відвідувачів своєю незвичайною здібністю – давати молоді паростки від пеньків свіжо зрубаних дерев.

Прикрасою парку є сибірська та одноколірна піхти, які привезли на Харківщину з Красноярського краю та Північної Америки. Сибірську піхту можна побачити поруч з фонтаном, який споруджений на тому місці, де в минулому стояв маєток господарів маєтку.

Місцеві жителі дуже пишаються тутешньою колекцією лип, яка включає кавказький, кримський, дрібнолистий та великолистий види. Дуже цінним є клен Шведлера, який восени приваблює увагу яскраво-червоним листям.

Різні види катальпи влітку впізнають по великим листям салатового кольору. Взимку ці дерева можна відшукати по довгим стручкоподібним коробочкам. Тому катальпа отримала кумедну назву «макаронне дерево».

У старих дубів та більшості сосен зелена крона знаходиться на значній висоті. Внаслідок цього погляд відвідувача вільно проходить далеко вглиб парку між стовбурами дерев. До центрального в'їзду в заповідну зону примикає каштанова алея, яка майже до берега ріки тягнеться через парк. В деяких місцях дерева-ветерани змінили молоді каштани. Три алеї – каштанова, дубова, ялинкова з’єднують різні корпуси старовинного будинку.

Особливе місце в парку відведено кущам ялівцю. Це не тільки красива декоративна рослина-довгожитель, але ще й дуже корисна тому, що виділяє в повітря велику кількість летючих речовин-фітонцидів, які ефективно знешкоджують мікроорганізми та грибки.

Логічним продовженням Наталіївського парку в минулому був сад карликових сортів різних плодових дерев, який знаходився на родючих ґрунтах неподалік від Наталіївки. На схилах яру свого часу створено п’ять терас, укріплених міцними підпорними стінами, через які вивели мідні дренажні труби.

Під назвою «Співаючі тераси» це місце охороняється державою як пам'ятка архітектури. Справа в тому, що дугоподібна форма будови, як лінза, збирає сонячні промені, це значно підсилює звуки. Заслуговує на увагу і розташована на території парку церква, над проектом якої працював видатний архітектор А. Щусев. Церква в доброму стані збереглася і сьогодні, вона є високохудожньою культовою спорудою.

БОТАНІЧНИЙ САД ХАРКІВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ім. В. Н. КАРАЗІНА

Цей природно-заповідний об’єкт загальнодержавного значення заснований на початку XIX століття одночасно з Харківським університетом. В Харкові – найстаріший ботанічний сад України, його історія пов’язана з діяльністю відомих вчених – В.М. Черняєва, М.С. Турчанінова, А.М. Бекетова, В.М. Арнольді, О.А. Коршикова, Е.М. Лавренка, Л.А. Шкорбатова та інших.

У 1804 році університету за клопотанням першого попечителя Харківського навчального округа графа С. О. Потоцького мешканцями Харкова було надано 28 десятин вільної міської землі для використання під Університетський сад, на якій вже в перші роки було висаджено сотні видів рослин місцевої і світової флори. В 1914 році сад мав оранжерейний комплекс, теплиці та парники, а також найбагатший гербарій світової флори.

У роки громадянської та Великої Вітчизняної війни сад втратив значну частину колекційного фонду, знаменитий гербарій потрапив до загарбників.

Цікаві статті з розділу

Гідрометцентр як суб’єкт екологічного моніторингу
Комплексна лабораторія спостереження за природним середовищем (КЛНЗПС) Донецького центру гідрометеорології (ЦГМ) входить у склад базової системи моніторингу за забрудненням навколишнього середовища, з ...

Оцінка екологічної безпеки території Харківської області та виявлення факторів ризику
Вихідні дані Область Донецька Найменування НХР Хлор Відстань від населеного пункту - Ємнос ...

Розробка системи очищення забрудненого газу промисловим підприємством
У данній дипломній роботі розглядається приватне підприємство «Гранд», що спеціалізується на виготовленні залізобетонних фасонних виробів (тротуарних плит, заборів, декоративних виробів та ...