Особливості екологічного, соціального і економічного розвитку території (на прикладі Південного регіону України)

• принцип територіальної диференціації природокористування передбачає розподіл території регіону на зони різної інтенсивності природокористування, визначення основної ланки в економіці кожної зони та розробку системи відповідних природоохоронних заходів для кожної зони природокористування.

Реалізація цих принципів можлива лише при врахуванні всіх зв'язків і факторів взаємовпливу компонентів природно-ресурсного потенціалу зони рисосіяння, які можна використовувати нині і в майбутньому з метою екологічного зростання та поліпшення умов життєдіяльності населення і комплексного розвитку регіону.

Згідно з еколого-економічною моделлю раціонального природокористування в прибережній зоні України передбачається створення трьох підзон: перша - природоохоронна, водоохоронна, медична підзона; друга — природоохоронна; третя — підзона інтенсивного сільськогосподарського виробництва. У кожній з підзон застосовуються відповідні технології вирощування і переробки сільськогосподарських культур, заходи з охорони навколишнього середовища, кожна підзона характеризується відповідними показниками екологічної і економічної ефективності.

У першій природоохоронній, водоохоронній, медичній підзоні передбачається часткове збереження зрошувальних систем з обов'язковою їх реконструкцією на ресурсозберігаючі системи з повторним циклом водовикористання. Умовою для збереження зрошувальних систем є відповідні гідрогеолого-меліоративні показники територій, а також відсутність на цих територіях екологічних проблем. Ця підзона розташована на відстані двох кілометрів від берегової лінії узбережжя Чорного і Азовського морів і є прибережною, водоохоронною медичною зоною відповідно до ст. 89, 90 Водного Кодексу України про двокілометрову зону; ст. 33, 60, 62, 63 Закону України „Про охорону навколишнього середовища", про „Санітарні правила і норми охорони прибережних вод морів від забруднення у місцях водовикористання населення" та Постанови Кабінету Міністрів України № 703 від 18.05.98 р. „Про санітарну охорону Скадовської медичної зони в межах Скадовського району". З метою охорони рекреаційних ресурсів у даній підзоні і можливістю їх використання в рекреаційних цілях моделлю передбачено застосування безгербіцидних, безпестицидних технологій вирощування сільськогосподарських культур з забороною скидів дренажно-скидних вод в акваторію Чорного і Азовського морів .

Особливостями Південного регіону України є використання природно-ресурсного потенціалу для потреб промисловості, аграрного сектора економіки, а також для розвитку рекреаційно-туристичного комплексу. Ця зона розміщена на території значної кількості рекреаційних ресурсів. Наприкінці 80-х років XX століття виникли в Південному регіоні України значні протиріччя: або аграрний сектор, або рекреаційна зона.

Протиріччя тут може бути знято розробкою суворих вимог до сільгоспвиробників та існуючих технологій вирощування сільськогосподарських культур. Тільки раціональне ведення сільського господарства з виконанням умов охорони навколишнього середовища, як і для всіх інших галузей народного господарства, може забезпечити використання природно-ресурсного потенціалу Південного регіону України і для розвитку галузей економіки, і для розвитку рекреаційного комплексу. З метою забезпечення охорони навколишнього середовища, особливо в зонах з суворим санітарним режимом, повинні бути розроблені чіткі параметри екологічних вимог до технологій вирощування сільськогосподарських культур, а представники природно-охоронних служб повинні проводити жорсткий контроль виконання даних екологічних вимог.

Спостерігається втрата цілющих властивостей морської води, різке зниження її мінералізації у прибережній зоні. На початку 90-х років XX століття значно зменшилась біологічна продуктивність та можливості самоочисного потенціалу Чорного моря, що призвело до непридатності використання значної частини узбережжя Чорного і Азовського морів в рекреаційних цілях. Негативний вплив рисосіяння на навколишнє природне середовище обумовлений в основному скидами колекторно-дренажних та скидних вод за межі зрошувальних систем із залишками пестицидів, гербіцидів і мінеральних добрив. У цей період спостерігається тенденція до зниження урожайності і рентабельності виробництва сільськогосподарських культутр, значного погіршення екологічного стану Південного регіону України та прилеглої морської акваторії. Назріла необхідність прийняття радикальних еколого-меліоративних і економічних заходів.

У середині 80-х років XX століття в України було розпочато процес реконструкції існуючих зрошувальних систем. Почали вирішуватися задачі щодо покращення екологічного стану як в межах зрошувальних систем, так і акваторії Чорного і Азовського морів в цілому. Однак реконструкція, яка здійснювалась шляхом часткового удосконалення зрошувальних систем (облицювання каналів, удосконалення гідротехнічних споруд, улаштування закритої колекторно-дренажної мережі, удосконалення технологій виробництва сільськогосподарської продукції, використання дренажно-скидних вод для повторного зрошення), радикально не зменшила екологічної напруженості в Південному регіоні України.

Цікаві статті з розділу

Екологічні коридори екологія та економіка
Поняття про екологічний коридор тісно пов’язане з поняттям екологічної мережи (екомережа); він є невід’ємною складовою екомережі і може включати в себе різні за функціональним призначенням к ...

Екологічний аудит, як основний інструмент екологічного менеджменту
Постановка проблеми. Основою розвитку світової спільноти в XXI столітті за рішенням Конференції ООН з охорони навколишнього середовища в Ріо-де-Жанейро (1992) прийнята концепція сталого розв ...

Природо-заповідний фонд лісової зони України, його структура та зонально-регіональні властивості
Українське Полісся, яке простягається із заходу на схід на 750 км і займає близько 20% території України, складає значну частину Поліської низовини - важливого регіону Європи в межах Україн ...