Чорнобильська катастрофа та її наслідки для України
Економічна криза призвела до енергетичної кризи через зменшення виробництва вугілля в Україні і відсутність коштів на придбання палива за рубежем. Перестала працювати майже половина теплових електростанцій. Почалося масове відключення населення і промислових підприємств від електромереж. Але атомні електростанції, в тому числі два енергоблоки ЧАЕС, продовжували працювати на повну потужність, виробляючи майже половину всієї електричної енергії в державі, бо отримували ядерне паливо з Росії безкоштовно. Справа в тому, що США відповідно до програми американських сенаторів Нанна і Луггара зобов’язалися компенсувати вартість ядерного палива для українських АЕС в обмін на ядерне роззброєння України: ядерні боєприпаси, які залишилися в Україні після розпаду СРСР передавалися в Росію, а російське ядерне паливо поступало в Україну. За все платила Америка. Цікаво, що в цей же період почало змінюватися відношення населення України до атомної енергетики. Під тиском громадськості Верховна Рада відмінила мораторій на розвиток атомної енергетики і перестала вимагати негайного закриття Чорнобильської АЕС.
Але було вже пізно. Україна не набула економічної незалежності і власними силами не могла навіть добудувати ті енергоблоки на Хмельницькій і Рівненській АЕС, які були вже майже готові до пуску. Прийшов час звертатися до Заходу з проханням надати економічну допомогу. Захід не відмовився, бо ситуація у світі була досить спокійною, ні воєн, ні катастрофічних землетрусів, ні експорту революцій, але поставив ряд вимог. Головна з них – припинити експлуатацію Чорнобильської АЕС. Інакше кажучи – фінансова допомога в обмін на закриття ЧАЕС. Наприкінці цього періоду з’явилися перші ознаки того, що суспільство (чи влада) перестали сприймати подолання наслідків аварії як процес, що коли-небудь закінчиться. В зоні відчуження було ліквідоване науково-виробниче об’єднання “Прип’ять” і замість нього створили півтора десятки підприємств для обслуговування утримання Зони. Все частіше почали говорити не про ліквідацію наслідків аварії, а тільки про їх мінімізацію. Синдром почав переходити в хроніку, тобто чорнобильська хвороба все більше і більше набувала рис невиліковної хвороби. Епоха цих років закінчилася ліквідацією Міністерства України у справах захисту населення від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Мінчорнобиль України об’єднали з цивільною обороною і утворили нове міністерство з питань надзвичайних ситуацій і у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи. Оборону об’єднали із захистом, а замість аварії на ЧАЕС почали говорити про Чорнобильську катастрофу.
У свідомості населення почався процес переосмислення аварії і поступово ЧАЕС з винуватця аварії ставала жертвою Чорнобильської катастрофи. Наближався час, коли з’являться інші негативні наслідки Чорнобильської катастрофи. Серед них поруч з назвами міст Прип’ять, Чорнобиль і Поліське буде все частіше згадуватись місто Славутич.
Останні роки (1998-2007)
справедливо буде назвати періодом поступової втрати інтересу світової громадськості до проблем Чорнобильської катастрофи і, як не дивно, багато в чому вина за такий перебіг подій лежить на нашій совісті. Ми трохи більше, ніж треба просили увесь світ допомагати нам, не демонструючи ефективності в реалізації практичних заходів. Почав катастрофічно відчуватися брак професійних кадрів як в органах державного управління, так і в інженерно-технологічній сфері поводження з радіоактивно забрудненими матеріалами. Щодо атомної енергетики, продовжувався безперервний пошук оптимальної структури і керівництва галузю.
Цікаві статті з розділу
Основні способи утилізації та рекуперації відходів хімічної промисловості
Хімічні процеси і реактори, об'єднані
в хіміко-технологічні системи, складають основу виробництва в багатьох галузях
промисловості: нафтохімічній, металургії чорних і кольорових металів, цел ...
Міжнародні природоохоронні організації
Міжнародні природоохоронні організації відіграють величезну роль на
даному етапі розвитку суспільства. Їхнє створення було викликано
катастрофічними змінами в навколишнім середовищі, вони бу ...
Оцінка стану заповідної справи в Рівненській області
Вагоме місце у відновленні природи в нашій країні відведене розвитку природно-заповідного фонду як складової частини реалізації стратегії гармонійного розвитку суспільства. Після введення в дію у 1992 ...