Гідрологічні фактори
Для екологічної системи особливо важливою є кількість опадів. Вона визначає навіть тип екосистеми. При опадах менше ніж 250 мм на рік (у жаркому кліматі) розвиваються пустельні екосистеми, при опадах 25-750 мм - формуються сухі субтропічні ліси та при опадах більш ніж 1250 мм на рік - вологі тропічні ліси.
В залежності від виду атмосферних опадів, рік прийнято ділити на два періоди: холодний і теплий. Холодний період - це коли разом з твердими опадами випадають рідкі, теплий - коли випадають переважно рідкі опади.
Водний режим екосистем визначається не тільки кількістю опадів як таких, але й співвідношенням його до режиму випаровування води. Одночасно цей параметр, треба врахувати температуру, оскільки вона в першу чергу впливає на інтенсивність випаровування. Сумарним показником режиму в зволоженості в екосистемі може бути гідрометричний індекс:
= P*T/(tл - tc).
= 534*7,6/(26,3-(-0,5))=346,2
де: Р - кількість опадів на рік;
Т - середньорічна температура; л - середня температура найтеплішого місяця; c - середня температура найхолоднішого місяця.
Опади на території басейну розприділяються нерівномірно. У північно-західній частині випадає 600-640 мм, у південно-східній -500-530 мм на рік. Близько 79% їх припадає на теплий період року. Висота снігового покриву 4-17 см. Кількість днів, коли земля вкрита снігом, збільшується з півдня на північ від 75 до 95. З несприятливих кліматичних явищ на території басейну спостерігаються хуртовини (10-15 днів), ожеледь (7-17 днів), тумани в холодний період року (23-34 днів), грози (11-20), град, суховії, трапляються ранні осінні та пізні весняні заморозки.
Вологість як екологічний фактор. Вода необхідна для життя і нерідко виступає лімітуючим фактором в наземних екосистемах. Слід відмітити, що вода є єдиним розчинником на нашій планеті, завдяки воді відбувається транспорт речовин із навколишньої, неживої природи до живих організмів. На планеті Земля вода одночасно перебуває в трьох агрегатних станах - твердому, рідкому і газоподібному.
Волога настільки важлива, що в типових екосистемах України влітку після кожного дощу вся природа „оживає”. Дощ є механізмом, що забезпечує початок весняного проростання насіння ряду рослин. Таке насіння вміщує інгібітори, що гальмують їхнє проростання в несприятливий час. Весняні дощі вимивають ці інгібітори з насіння і воно починає проростати.
Повітря має сильну висушу вальну дію, тому у рослин та тварин спостерігається велика кількість цікавих пристосувань щодо зниження випаровування. Одночасно живим організмам доводиться підтримувати певний оптимальний режим втрати пароподібної вологи, оскільки випаровування - це найефективніший спосіб само охолодження організму в умовах високої температури повітря.
Джерелами поступлення води на поверхню суші є - дощ, сніг, град, роса, що в сукупності формують поверхневі води. Значний відсоток „ґрунтової води”, за винятком людини, недоступний живим організмам. Отже, для живих організмів залишається в розпорядженні тільки незначний відсоток води.
Залежно від здатності утримувати вологу або витримувати без води, рослини поділяють на:
· ксерофіти - які здатні довший час витримувати без води;
· мезофіти - із середньою витривалістю;
· гідрофіти - які не можуть витримувати без води без води і вода для них є основним лімітуючим фактором.
Вологість середовища є фактором, який лімітує чисельність та поширення організмів на земній кулі. Рослини басейну, степові та лісові, потребують підвищеного вмісту водяної пари в повітрі і навпаки, тому найменші її значення спостерігаються влітку (72%), а найбіліші взимку (88%). Річний хід вологості повітря обернений до річного ходу температури повітря, тобто максимум відносної вологості відповідає майже мінімуму температури повітря і навпаки.
Цікаві статті з розділу
Проблема знешкодження або часткової утилізації твердих побутових відходів
Відходи — залишки сировини, матеріалів,
напівфабрикатів, що утворилися при виробництві продукції або виконанні робіт і
вихідні споживчі властивості, що втратили повністю або частково; попутн ...
Аграрна фітомеліоративна зона урбанізованих районів
Фітомеліоративну роль в умовах великих міст і міських
агломерацій відіграють не лише зелені насадження, але й усі
сільськогосподарські землі, які в період вегетації продукують кисень,
зволо ...
Виснаження та деградація ґрунтових ресурсів
Земельний фактор, як і повітря, вода, біосфера, сонячна
енергія, є найважливішою складовою навколишнього природного середовища. Земна
твердінь (суходіл) виконує значну кількість необхідних і ...