Характеристика географічного і біологічного середовища регіону
На території області протягом року випадає 550 - 600 мм опадів. Максимум опадів припадає нба літні місяці: червень, липень, серпень (40 - 45% річної кількості опадів). Влітку досить часто бувають зливи, грози. Сума опадів у період активної вегетації становить 300-350 мм.
Сніговий покрив у більшості районів області рівномірний (10 - ЗО см) і триває 95 - 110 днів, але нестійкий через часті відлиги. В цілому він достатній для захисту озимини від вимерзання і накопичення ґрунтової вологи.
Відсутність високих гірських піднять сприяє вільному переміщенню повітряних мас різного походження, що обумовлює значну мінливість погодних процесів в окремі сезони. Проте перехід від одного сезону року до другого, як правило, відбувається поступово.
Під впливом Атлантики характерні стійкі відлиги, коли температура повітря підвищується до 10°, а сніговий покрив зовсім зникає. Взимку спостерігається хмарна погода - результат проходження циклонів, опади можуть випадати як у вигляді снігу, так і дощу - при глибоких тривалих відлигах, а також проходженні атлантичних і південних циклонів.
В залежності від співвідношення між циклонічною і антициклонічною погодами взимку на Житомирщині розрізняються теплі і холодні зими. Теплі зими характеризуються частими виходами атлантичних циклонів з суцільною хмарністю і опадами у вигляді мокрого снігу, дощу й мряки. При цьому добовий хід температури повітря практично відсутній, а середні місячні температури на 5 - 7° перевищують норму.
Територія Житомирської області має розгалужену гідрографічну мережу. На території області протікає повністю або частково 221 річка (враховано річки довжиною понад 10 км, загальною довжиною 5366 км), всі вони належать до басейну Дніпра.
Найбільшими водними артеріями області є: Тетерів з Гнилоп'яттю, Гуйвою та Іршею; Ірпінь і Здвиж (верхні течії); притоки Прип'яті - Уборть, Словечна та Уж з Жеревою і Норином; притока Горині - Случ.
Фізико-географічне розташування Житомирської області позначилось як на розвиткові річкові мережі, так само і на водному режимі цих річок. Пересічна густота річкової мережі області становить 0,36 км/км2. Для річок області характерне мішане живлення з переважанням снігового. Понад 50% річкового стоку припадає на талі снігові води. Частка підземних і дощових вод у живленні, приблизно, однакова.
Льодоутворення на річках області починається, як правило, в кінці листопада на початку грудня. Середня тривалість льодоставу - 3,4 місяці, середня товщина - 0,2-0,4 м.
В залежності від геолого-морфологічних умов і рельєфу сформувались географічні особливості річок: ширина, характер річкової долини, будова русла, нахил річки, швидкість течії тощо. Річки півночі області мають більш повільну течію. Заплави лучні або чагарникові, подекуди заболочені. Річки центральної і південної частини області мають добре вироблені терасові долини. Середня ширина їх становить 0,5-0,8 км (на р. Тетерів - до 4 км); схили високі (10-20 м),часом круті. Русла річок помірно звивисті. Ширина річок у межень на перекатах дорівнює 5-20 м, на плеснових ділянках 30-50 м (на р. Случ - до 110 м). Середній похил річок порівняно знач7ий (0,6-1,2 м/км),швидкість течії на перекатах дорівнює 0,1-0,4 м/сек.
Великі площі в області займають болота, які підрозділяються на низинні верхові. У подільській частині переважає трав'яні болота, які утворюються в результаті періодичного затоплення низинних боліт місцевості річковими водами, характеризуються незначною глибиною, підвищеним вмістом мінеральних сполук, верхові, мохові болота, утворюються після того, як трав'яні болота перестають систематично заливатися річковими водами,
Цікаві статті з розділу
Наукові нормативи гранично допустимих викидів (ГДВ)
В умовах науково-технічного
прогресу значно ускладнились взаємовідносини суспільства з природою. Людина
отримала можливість впливати на хід природних процесів, підкорила сили природи,
почал ...
Заходи щодо покращення якості води в річці
Для
збереження високоякісного стану природних вод необхідно їх охороняти. Під
охороною водних ресурсів розуміють сукупність технічних, організаційних,
правових і економічних заходів, направлених на ...
Формування якості та захисту поверхневих вод
Якість води є наслідком двох основних процесів - надходження речовин із
зовнішніх стосовно даного водному об'єкт джерел і внутріводоймних змін, що
відбуваються з речовинам унаслідок функціон ...