Узагальнення результатів досліджень

Природно-кліматичні та ґрунтові умови регіону дослідження оптимальні для росту високопродуктивних соснових насаджень. Проте, понад 40 років досліджувані лісові екосистеми знаходяться під аеротехногенним впливом азот- та сірковмісних фітотоксикантів, що лімітує ріст дерев. Санітарний стан досліджених лісових насаджень ЧБ за два десятиліття впливу фітотоксикантів погіршився з категорії ослаблених до сильно ослаблених, а зона пошкодження розширилася у 2 рази, хоча за останні 10 років кількість викидів фітотоксикантів від ЧПА зменшилася у 2,8 раза. У приузлісній 0-2 км смузі урочища «Сосновка» ЧБ соснові ліси втрачають здатність до відновлення стійкості і продовжують прискорено всихати навіть після зменшення техногенного забруднення атмосфери після економічної кризи 90-х років ХХ ст. Збільшення пошкодження цих насаджень зумовлено підсиленням хронічної дії техногенного забруднення, інтенсивним рекреаційним навантаженням у приміських лісах. Зниження газостійкості лісових екосистем ЧБ зумовлене тим, що в багатих елементами живлення суборових і сугрудкових едатопах на місці мішаних дубово-соснових і вторинних дубових деревостанів, які значною мірою стійкіші до забруднення повітря, було створено монокультури сосни звичайної.

Внаслідок порівняно значного віддалення екопрофілю від промзони, незначної його довжини (10 км), а також у результаті певного нівелювання техногенних наслідків у міру старіння соснових деревостанів, наявна у середньому їх віці (у 1991 р.) залежність погіршення стану з наближенням до джерел викидів зникає у пристигаючому віці сосни звичайної. Певний вплив на стан деревостанів здійснює лісогосподарський догляд. Зазвичай, ефект після санітарно-оздоровчих заходів є різним у різних насадженнях. Це ускладнює дотримання зіставимості досліджуваних деревостанів екопрофілю. Для оцінки негативного екзогенного впливу в таких умовах порівняно з індексом стану деревостану (Іс) достовірнішими є показники середньозваженого класу Крафта деревостану (СКК).

Загалом у результаті нашого дослідження виявлено такі симптоми деградації лісів навколо Черкас:

- виділені за ступенем пошкодження зони лісового масиву вказують на залежність стану деревних порід від відстані до промзони;

- у приузлісній 0-2 км смузі урочища «Сосновка» ЧБ з наближенням до міста підвищується стадія дигресії до межі стійкості лісової екосистеми;

- антропогенне зрідження деревного намету сосни звичайної зумовило заміна одноярусної монокультури цього виду на двохярусний дубово-сосновий деревостан з домішкою інших листяних видів. У зріджених сосняках ЧБ активізувався розвиток підросту порід, що можуть сформувати головний ярус, насамперед дуба звичайного, та підліску. Зростає кількість видів та інтенсивність розвитку підросту та підліску з супутніх листяних видів, але інтенсивність відновлення листяних порід є нерівномірною і недостатньою за лісогосподарськими нормами. Санітарний стан підросту є задовільним і залежить від виду: найпошкодженішими є дуб звичайний, ясен звичайний, черешня та береза звисла;

- внаслідок надмірного відвідування рекреантами приміських лісових насаджень та розвитку мережі доріг і стежок формуються фітоценотичні біогрупи, розчленяться лісовий фітоценоз;

- лісові екосистеми ЧБ пошкоджені комплексним впливом людини (аеротехногенним забрудненням і рекреацією), що зумовило зростання площ та інтенсивності санітарних рубок;

- у лісових екосистемах рекреаційної зони частіше трапляються пожежі з вини людини. Після пожеж відновлюється травостій, задерніння сягає 90-100% (особливо на другий рік після пожежі), що є перепоною для природного відновлення підросту та підліску. Стійкими щодо пожеж породами та такими, що краще відновлюються, є клен татарський, бузина чорна. Дуб звичайний є відносно стійким.

Одержані дані дають змогу сформувати для лісовідновлення пошкоджених насаджень та озеленення м. Черкас та його околиць асортимент деревних порід за газостійкістю, а також розділити масивні ліси, рекреаційно-оздоровчі та захисні лісові насадження на зони за ступенем антропогенної трансформації. Це сприятиме удосконаленню лісогосподарських і природоохоронних заходів. Принцип створення щільних буферних насаджень з листяних видів на узліссях слід використати для захисту хвойних лісових масивів від промислових аерофітотоксикантів.

Цікаві статті з розділу

Гідрометцентр як суб’єкт екологічного моніторингу
Комплексна лабораторія спостереження за природним середовищем (КЛНЗПС) Донецького центру гідрометеорології (ЦГМ) входить у склад базової системи моніторингу за забрудненням навколишнього середовища, з ...

Характеристика джерел забруднення атмосферного повітря в басейні річки
Борошномельне виробництво, завдання якого полягає у переробці зерна на харчове та фуражне борошно (рос. - мука), є одним з найдавніших надбань людської цивілізації, коріння якого сягають у надра пе ...

Флора вільноплаваючих рослин Чернігівщини
Актуальність. Ми живемо в епоху гострого конфлікту між людським суспільством та природою, коли нераціональна господарська діяльність порушила динамічну рівновагу біосфери нашої планети, що ...