Забруднення атмосфери промисловими викидами
Примітка. * - оцінювати не передбачено звітністю або немає даних.
В 2008 р. щільність випадання аерополютантів по області становила 2,1 т/км2, що на 33% більше, ніж 2000 р., а обсяги викидів забруднювачів у розрахунку на душу населення - 33 кг. Щорічне навантаження шкідливих викидів на природні екосистеми Черкаської області досягає 130 тис. т. [35].
За 1987-2008 рр. кількість забруднювачів атмосфери від стаціонарних джерел скоротилася у 1,5 раза (рис. 3.2). У структурі антропогенних викидів регіону переважали (72%) автотранспортні забруднення (СО, СО2, NOx, важкі метали). Проте, порівняно з автомобільними викидами, токсичними в першу чергу для людини, лісовим екосистемам більшу шкоду наносять викиди промисловості. Тому розглянемо їх детальніше. До 1987 р. найбільшим забрудником атмосферного повітря аерополютантами була ТЕЦ (26-27 тис. т/рік) (рис. 3.3). Після 2001 р. найбільше забруднювачів викидає ВАТ «Хімволокно», що зумовлено переходом ТЕЦ з вугілля на дизельне пальне та збільшенням потужностей виробництва на ВАТ «Хімволокно». Загалом же, зниження рівня забруднення від стаціонарних джерел спричинене зменшенням обсягів виробництва підприємствами енергетичної промисловості у зв’язку з економічною кризою 1990-х рр. в Україні.
Рис. 3.2. Порівняльна оцінка обсягів викидів від стаціонарних та пересувних джерел Черкаської області (дані держконтролю 2010 р.)
У період з 1975 по 1985 рр. концентрація диоксиду азоту в повітрі міста щорічно перевищувала ГДК (у деяких випадках до 30% вимірів). Викиди диоксиду сірки рідко перевищували ГДК у період 1972-1985 рр. Проте, концентрація суміші газів SO2+NO2 в окремі роки перевищувала ГДК із частотою понад 30%, а в 1977 р. досягала 5 ГДК. Різке зростання забруднення повітря за певними інгредієнтами фіксували у різні періоди: за SO2 - починаючи з 1976 р., за NO2 - з 1975, за аміаком - з 1980, за сумішшю газів SO2+NO2 - з 1977 р. Найтривожніша ситуація була у 1980 р. Незначне зниження частоти перевищення ГДК по SO2 і NO2 періодично змінюється: різке збільшення викидів NO2 до рівня 5ГДК спостерігали 1984 р. [26].
Рис. 3.3. Динаміка обсягів викидів промислових підприємств м. Черкаси за роками (дані Черкаської обласної держінспекції з охорони атмосферного повітря та [35])
Основними забруднювачами повітря у регіоні після 2008 р. залишилися промислові підприємства (56%). Через високий рівень спрацьованості (50-70% і більше) очисних споруд не завжди вдається підтримувати належний ступінь уловлювання більшості промислових речовин-забруднювачів. Майже половина цих речовин у повітряний басейн області надходить від трьох найбільших підприємств Черкас - ВАТ «Азот» (20,9%), ТЕЦ (15,5%) і ВАТ «Хімволокно» (8,1%) (рис. 3.3). Валовий викид 11,2 тис. т здійснюють ВАТ «Хімволокно» та ТЕЦ, що становить 28% від загального викиду по області, ВАТ «Азот» викидає 5,9 тис. т (15%). Частка викидів інших підприємств-забруднювачів коливається від 1,6 до 4,3% (ВАТ «Деревообробний комбінат», ТОВ «Черкаська продовольча компанія», ВАТ «Черкаський лакофарбовий завод «Аврора») [35]. З 1988 по 2008 рр. у 7 разів зменшились викиди SO2, та у 1,1 раз - NOx. Всього за проаналізований період кількість аерополютантів зменшилась у 1,3 рази. З 1988 по 2005 рр. у 3 рази зменшились викиди H2S, у 2,3 рази - CS2, з 1995 по 2005 р. - NH3 у 1,2 рази. Отже, найбільше зменшення відбулося за рахунок сірковмісних газів, особливо SO2 та H2S (табл. 3.2).
З 1980 по 2010 рр. середньорічні концентрації аміаку у повітрі Черкас у 8 разів перевищують ГДК для деревних рослин та переважають у якісному складі аерополютантів, пил починає домінувати з 2007 р. До 1985 р. середньорічні концентрації диоксиду сірки збільшились у 4 рази, а диоксиду азоту - у 2 рази. З 2000 р. концентрації диоксиду сірки та диоксиду азоту не збільшуються і залишаються на рівні відповідно 0,03 та 0,04 мг/м3, що удвічі перевищує ГДК для деревних рослин та дорівнює ГДКNO2 для людини (рис. 3.4). Черкаським обласним центром з гідрометеорології 2002 р. у повітрі міста було виявлено максимальні концентрації аміаку - 3,9 ГДК (перевищення в 19% проб), диоксиду азоту - 2,2 ГДК (1%), оксиду вуглецю - 1,8 ГДК (0,5%), сірководню - 1,5 ГДК (0,1%), формальдегіду - 1,1 ГДК (0,1%).
Цікаві статті з розділу
Вміст важких металів у деяких промислових рибах верхів'я Кременчуцького водосховища
Серед забруднюючих речовин на одне з перших місць останній
час вийшли важкі метали. Це зумовлено екстенсивним розвитком промислового
виробництва, хімізацією сільського господарства, які вист ...
Флора вільноплаваючих рослин Чернігівщини
Актуальність. Ми живемо в епоху гострого
конфлікту між людським суспільством та природою, коли нераціональна
господарська діяльність порушила динамічну рівновагу біосфери нашої планети, що
...
Глобальні екологічні проблеми людства. Шляхи їх вирішення
Перед людством постійно виникають багаточисленні проблеми, що потребують невідкладного вирішення. Одні з них мають локальний характер, інші торкаються значних регіонів світу.
Розвиток сучасної цивілі ...