Забруднення атмосфери промисловими викидами

Примітка. * - оцінювати не передбачено звітністю або немає даних.

В 2008 р. щільність випадання аерополютантів по області становила 2,1 т/км2, що на 33% більше, ніж 2000 р., а обсяги викидів забруднювачів у розрахунку на душу населення - 33 кг. Щорічне навантаження шкідливих викидів на природні екосистеми Черкаської області досягає 130 тис. т. [35].

За 1987-2008 рр. кількість забруднювачів атмосфери від стаціонарних джерел скоротилася у 1,5 раза (рис. 3.2). У структурі антропогенних викидів регіону переважали (72%) автотранспортні забруднення (СО, СО2, NOx, важкі метали). Проте, порівняно з автомобільними викидами, токсичними в першу чергу для людини, лісовим екосистемам більшу шкоду наносять викиди промисловості. Тому розглянемо їх детальніше. До 1987 р. найбільшим забрудником атмосферного повітря аерополютантами була ТЕЦ (26-27 тис. т/рік) (рис. 3.3). Після 2001 р. найбільше забруднювачів викидає ВАТ «Хімволокно», що зумовлено переходом ТЕЦ з вугілля на дизельне пальне та збільшенням потужностей виробництва на ВАТ «Хімволокно». Загалом же, зниження рівня забруднення від стаціонарних джерел спричинене зменшенням обсягів виробництва підприємствами енергетичної промисловості у зв’язку з економічною кризою 1990-х рр. в Україні.

Рис. 3.2. Порівняльна оцінка обсягів викидів від стаціонарних та пересувних джерел Черкаської області (дані держконтролю 2010 р.)

У період з 1975 по 1985 рр. концентрація диоксиду азоту в повітрі міста щорічно перевищувала ГДК (у деяких випадках до 30% вимірів). Викиди диоксиду сірки рідко перевищували ГДК у період 1972-1985 рр. Проте, концентрація суміші газів SO2+NO2 в окремі роки перевищувала ГДК із частотою понад 30%, а в 1977 р. досягала 5 ГДК. Різке зростання забруднення повітря за певними інгредієнтами фіксували у різні періоди: за SO2 - починаючи з 1976 р., за NO2 - з 1975, за аміаком - з 1980, за сумішшю газів SO2+NO2 - з 1977 р. Найтривожніша ситуація була у 1980 р. Незначне зниження частоти перевищення ГДК по SO2 і NO2 періодично змінюється: різке збільшення викидів NO2 до рівня 5ГДК спостерігали 1984 р. [26].

Рис. 3.3. Динаміка обсягів викидів промислових підприємств м. Черкаси за роками (дані Черкаської обласної держінспекції з охорони атмосферного повітря та [35])

Основними забруднювачами повітря у регіоні після 2008 р. залишилися промислові підприємства (56%). Через високий рівень спрацьованості (50-70% і більше) очисних споруд не завжди вдається підтримувати належний ступінь уловлювання більшості промислових речовин-забруднювачів. Майже половина цих речовин у повітряний басейн області надходить від трьох найбільших підприємств Черкас - ВАТ «Азот» (20,9%), ТЕЦ (15,5%) і ВАТ «Хімволокно» (8,1%) (рис. 3.3). Валовий викид 11,2 тис. т здійснюють ВАТ «Хімволокно» та ТЕЦ, що становить 28% від загального викиду по області, ВАТ «Азот» викидає 5,9 тис. т (15%). Частка викидів інших підприємств-забруднювачів коливається від 1,6 до 4,3% (ВАТ «Деревообробний комбінат», ТОВ «Черкаська продовольча компанія», ВАТ «Черкаський лакофарбовий завод «Аврора») [35]. З 1988 по 2008 рр. у 7 разів зменшились викиди SO2, та у 1,1 раз - NOx. Всього за проаналізований період кількість аерополютантів зменшилась у 1,3 рази. З 1988 по 2005 рр. у 3 рази зменшились викиди H2S, у 2,3 рази - CS2, з 1995 по 2005 р. - NH3 у 1,2 рази. Отже, найбільше зменшення відбулося за рахунок сірковмісних газів, особливо SO2 та H2S (табл. 3.2).

З 1980 по 2010 рр. середньорічні концентрації аміаку у повітрі Черкас у 8 разів перевищують ГДК для деревних рослин та переважають у якісному складі аерополютантів, пил починає домінувати з 2007 р. До 1985 р. середньорічні концентрації диоксиду сірки збільшились у 4 рази, а диоксиду азоту - у 2 рази. З 2000 р. концентрації диоксиду сірки та диоксиду азоту не збільшуються і залишаються на рівні відповідно 0,03 та 0,04 мг/м3, що удвічі перевищує ГДК для деревних рослин та дорівнює ГДКNO2 для людини (рис. 3.4). Черкаським обласним центром з гідрометеорології 2002 р. у повітрі міста було виявлено максимальні концентрації аміаку - 3,9 ГДК (перевищення в 19% проб), диоксиду азоту - 2,2 ГДК (1%), оксиду вуглецю - 1,8 ГДК (0,5%), сірководню - 1,5 ГДК (0,1%), формальдегіду - 1,1 ГДК (0,1%).

Цікаві статті з розділу

Водне середовище міста
Міські поселення здавна виникали по берегах рік і озер, що служили джерелом водопостачання, а найчастіше зручним транспортним шляхом. Одночасно ріки використовувалися для видалення рідких і ...

Ефективність заходів по покращенню якості води
Вода - найцінніший природний ресурс. Вона відіграє виняткову роль у процесах обміну речовин, що складають основу життя. Величезне значення вода має в промисловому і сільськогосподарському ви ...

Проблема водних ресурсів України
Сьогодні в усьому світі збільшується інтерес до проблем водних ресурсів та прогнозування їх впливу на здоров’я населення. Проблема забезпеченості людства водою є глобальною, а для її виріше ...