Методи досліджень

Дотримуючись принципів системного і ретроспективного порівняльного аналізів та екології, стан соснових лісів оцінювали за обліково-фондовими і літературними джерелами та польовими методами. За статистичними даними порівнювали динаміку у часі промислових викидів. За картографічними матеріалами і шляхом рекогносцирувального обстеження визначали маршрути обстеження територій навколо промислових підприємств, пошкоджених лісів, виявляли і фотографували димові «факели» та наслідки пошкодження лісових насаджень.

Для виявлення розподілу у просторі ефектів негативного впливу забруднення на лісові екосистеми використовували базовий метод порівняльної екології - екологічний профіль, тобто серію пробних площадок, закладених в ідентичних за лісівничо-таксаційними показниками насадженнях Черкаського бору (тип лісу - свіжий дубово-сосновий субір В2дС, вік 67-97 років, бонітет І-Іа) у міру віддалення від джерела загрози (промислової зони). Північно-західний напрям екологічного профілю вибрано з урахуванням факту, що саме ця частина Черкаського бору, урочище «Сосновка» є найбільше пошкодженим. Це було виявлено шляхом рекогносцирувального обстеження лісового масиву.

Розподіл ефектів деградації у структурі лісових екосистем та виявлення найслабших її ланок здійснювали за комплексом досліджень локального екологічного моніторингу лісів.

Деревостани досліджували за низкою методів: польових (маршрутні, візуальні, лісівничо-таксаційні, геоботанічні) - закладання пробних площ, характеристика елементів лісу та відбір зразків; фітоіндикаційних (оцінка санітарного стану та таксаційних показників деревостану, структури фітоценозу в умовах забруднення) - виявлення рис і встановлення ступеня антропогенної трансформації лісової екосистеми (Д.В.Воробьев [7]; Н.П.Анучин [1]; «Рекомендации по повышению устойчивости …» [31]; «Санітарні правила …» [37]). Контролем (ПП К) слугували найвіддаленіші від промзони та приміського узлісся насадження екологічного профілю.

черкаський бор екосистема забруднення

Рис. 2.2. Інтегральна схема екологічного дослідження антропогенного впливу на лісові екосистеми за рівнями організації живого.

ФГР - фізико-географічне районування; таксон ФГР регіону дослідження - Центрально-Придніпровська височинна область Дністровсько-Дніпровської лісостепової провінції Лісостепу

Санітарний стан та структуру деревостанів, розвиток дерев досліджували за лісівничо-таксаційними і морфометричними показниками розмірів стовбура, крони та їх співвідношень у межах дерева модельних біогруп дерев (20-35 шт.) пробних площ характерних деревостанів, а також за класами Крафта і категоріями стану дерев [1, 7, 31, 37]. Ступінь пошкодження дерев визначали за методиками [31, 37] (табл. 2.1). Санітарний стан деревостанів розраховували як середньозважений індекс (Іс) на базі подеревної оцінки за категоріями стану дерев. Для чистих деревостанів (монокультури сосни звичайної) Іс обчислювали за формулою [31]:

, (2.1)

де Іс - індекс стану деревостану,

k1 - k6 - категорія стану дерев (від І до VІ) за [37],

nі - кількість дерев відповідної категорії стану,

N - загальна кількість дерев.

Таблиця 2.1 Шкала значень індексів стану для визначення рівня пошкодження деревостанів [31, 37]

Цікаві статті з розділу

Моніторинг екологічного стану ґрунтів сільськогосподарського призначення
Проблема збереження ґрунтового покриву сільськогосподарських угідь та родючості ґрунтів набула загрозливих масштабів. Це пов’язано зі значною розораністю території, із збільшенням викидів у земл ...

Екологiчна ситуацiя Чернігівської області
Чернігівська область розташована на півночі України в Поліській і Лісостеповій зонах Придніпровської низовини, в басейні річки Десни. На заході і північному заході межує з Гомельською облас ...

Забруднення навколишнього природного середовища
Земля – це планета на якій ми живемо. З космосу вона виглядає, як прекрасна, біла з блакитним куля. Більша частина Землі покрити голубою водою океанів та морів. Суша Землі – коричневого кол ...