Моніторинг аеротехногенного пошкодження лісових екосистем

Моніторинг лісів - це система регулярних спостережень, оцінки та аналізу інформації про стан лісів, прогнозування його змін під впливом природних та антропогених чинників і розробка науково-обґрунтованих рекомендацій для інформаційно-аналітичної підтримки прийняття рішень, спрямованих на забезпечення сталого функціонування лісів [5, 42]. Державний комітет лісового господарства України здійснює моніторинг лісів як частину загальнодержавної системи моніторингу природного довкілля. Ця діяльність забезпечує виконання Україною вимог резолюцій міжнародних конференцій Міністрів щодо захисту лісів Європи [25, 45].

З другої половини ХХ ст. в усіх індустріально розвинених країнах світу спостерігаються широкомасштабні пошкодження лісів, які стали поштовхом для організації різних міжнародних спільних програм моніторингу лісів (ІСP Forests, FНМ та ін.). В Європі лісовий моніторинг проводять 40 країн у рамках Міжнародної спільної програми оцінки та моніторингу ефектів забруднення повітря у лісах (англійською - ІСP Forests), яка здійснюється під егідою Європейського Союзу та Європейської Економічної комісії ООН на виконання Конвенції про транскордонне забруднення повітря на великі відстані. Проведення моніторингу лісових екосистем обов’язкове для країн, які беруть участь у пан’європейському процесі щодо захисту лісів. Україна приєдналася до цього процесу, підписавши резолюції Стразбурської, Гельсінської та Лісабонської конференцій з питань захисту лісів Європи [5, 6, 32]. Екстенсивний моніторинг І рівня (ІCP-Forests) в Україні проводять з 1989 р. Моніторингові спостереження виконують з використанням дистанційних методів та ГІС-технологій. Це дає змогу постійно отримувати якісну інформацію за 20 показниками щодо часової та просторової динаміки лісових ресурсів, сприяє покращенню інформаційного забезпечення та підвищенню оперативності прийняття управлінських рішень [5, 6]. Розроблений у США інтенсивний моніторинг ІІ рівня (Forest Health Monіtorіng (FHM)), який базується на технології моніторингу стану лісу, в Україні здійснюють з 1995 р. Крім індикації впливу на ліси стрес-факторів, на ділянках спостереження визначають головні параметри лісових екосистем, необхідні для оцінки видового біорізноманіття рослин, балансу вуглецю в лісах, впровадження технологій їх дистанційного зондування, загалом понад 200 показників [5, 6]. Отже, необхідність проведення довгострокового моніторингу лісових екосистем України, як інформаційної основи для реалізації принципів сталого лісокористування, зумовлена не лише національними потребами, а й міжнародними процесами.

Міжнародні системи лісового моніторингу ІCP-Forests та FHM є високотехнологічними й ефективними інформаційними системами. Проте, за причини не завжди достатньої щільності мережі облікових ділянок (ІCP-Forests - 16×16 км) у регіонах із значною мозаїкою екотопів, біорізноманіттям екосистем, неможливо належно охопити усі важливі таксони дослідження [5, 6, 12]. Іншою проблемою є недостатня узгодженість зазначених мереж з численними мережами стаціонарних об’єктів локального моніторингу, що вже давно функціонують у промислових регіонах різних країн, у т.ч. в Україні [8, 10-12, 18-21, 23, 26, 30, 33, 34, 39, 43, 44]. Локальний моніторинг є комплексним дослідженням лісів у системі «джерело викидів - ландшафт - лісова екосистема».

Цікаві статті з розділу

Характеристика ґрунтового покриву
У ґрунтовому покриві переважають чорноземні (53 %), сірі лісові (9 %), на півночі - дерново-підзолисті (27 %), у заплавах річок - лучні, лучно-болотні та болотні ґрунти (3 %). Майже вся територія о ...

Екологічні проблеми озера Сасик
Тема мого дослідження – екологічні проблеми озера Сасик. Ця тема була, є і завжди буде актуальною. Екологія має багато визначень: наука про будинок, місцеперебування; наука про вивчення взаємин ...

Екологічна криза сучасності
Стосунки біологічної системи і довкілля в процесі еволюції прагнуть оптимальності. Але вони не завжди є гармонійними. Зміни життєвоважливих для біологічної системи параметрів зовнішного сере ...