Характеристика алергенних рослин урбоекосистеми Корсунь-Шевченківський за ступенем небезпеки
Червень-липень є періодом масового цвітіння представників із родини тополевих Populaceae (тополя чорна, біла, пірамідальна, тополя тремтяча), що має двоякий характер щодо формування полинозів. По-перше, ураження пилком, по-друге, механічне ураження дихальної та системи зору придатками насіння (рис. 3.5).
Останній період літо-осінь (липень - жовтень) є також щедрим на наявність полинозоутворювачів. Це час цвітіння рослин, які належать до родини складноцвіті, лободові та мають пилок з високоалергенними властивостями (рис. 3.6).
Рис. 3.6
У складській, селітебній, житловій, рудеральній зонах урбоекосистеми Корсунь-Шевченківський в цей період концентрується пилок десятків родів, що відносяться до таких родин рослин, як: щирицеві Amaranthaceae (щириця біла звичайна, нетреба звичайна), лободові Chenopodіaceae (лобода біла, лобода червона, лебеда розкидиста, насінники цукрових, кормових і столових буряків), айстрові Asteraceae (чорнощир звичайний, полин звичайний, гіркий, польовий, будяк злинка канадська та багатоквіткова, осот рожевий та жовтий, амброзія полинолиста), капустяні Brassicaceae, гречкові Polygonaceae (щавель кучерявий, кінський, пташиний та кислий) та ін. (рис. 3.7).
Рис. 3.7.
Пізньлітні-осінні рослини-полинозоутворювачі
(А - будяк пониклий, Б - полин звичайний, В - чорнощир нетреболистий, Г - беладона (дурман) звичайна, Д - петрушка собача, Е - морква дика)
Загострення літньо-осінніх полинозів пов'язане з утворенням пилку амброзії полинолистої - злісного алергена. Нещодавно карантинного буряна, який, дійсно, є загрозою для здоров'я мешканців міста. Основні співвідношення, що характеризують таксономічну структуру флори техногенних екотопів та її фракцій. У спектрі родин флори техногенних екотопів порівняно зі спектром регіональної флори на верхні позиції піднімаються родини Rosaceae, Caryophyllaceae, Lamiaceae, Chenopodiaceae, Boraginaceae, Polygonaceae. З них найбільше змінюють своє положення у спектрах родини Polygonaceae і Chenopodiaceae (з 11-го на 8-е).
Усі родини флори можна умовно розподілити на антропофільні (Brassicaceae, Chenopodiaceae, Polygonaceae), антропофобні (Cyperaceae, Lamiaceae, Caryophyllaceae, Ranunculaceae) та індиферентні (Asteraceae, Poaceae, Fabaceae), що не змінюють своїх позицій у різних фракціях флор техногенних екотопів у порівнянні з регіональним спектром флори. Провідне місце, що іноді здатні займати родини останньої групи у спектрах флор техногенних екотопів, пояснюється загальною зональною тенденцією їх широкого поширення, а не тільки стійкістю до дії техногенних факторів.
Цікаві статті з розділу
Проблема утилізації твердих побутових відходів
Сміттєві війни, комунальні
корупційні оборудки й створення стихійних звалищ триватимуть в Україні
безкінечно, якщо докорінно не буде змінено всю систему поводження з відходами.
У Німеччин ...
Екологічна безпека мастильно-охолоджувальних рідин
Актуальність. Промисловість
спричиняє значний негативний вплив на довкілля, що характеризується викидом
небезпечних речовин, накопиченням як рідких так і твердих токсичних відходів. Необхідн ...
Забруднення навколишнього природного середовища
Земля – це планета на якій ми
живемо. З космосу вона виглядає, як прекрасна, біла з блакитним куля. Більша
частина Землі покрити голубою водою океанів та морів. Суша Землі – коричневого
кол ...