Систематичний і еколого-географічний огляд алергенних рослин урбоекосистеми корсунь-шевченківський

Характер рослинного покриву урбоекосистеми Корсунь-Шевченківський зумовлений розташуванням у зоні Лісостепу з переплетінням природних і антропогенних комплексів. До речі, природні комплекси піддаються постійному антропогенному впливу, зокрема на варіанті 2-5, 7, 8 та 10 піддаються рекультивації. Природна рослинність міста представлена дерев’янистими, трав’янисто-лучними, чагарниковими фітоспівтовариствами.

Полинозоформуючий деревостан представлений Ясеном зеленим Fraxinus viridis, березовими (Береза біла Betula alba, Береза бородавчаста B. verucosa, Ліщина звичайна Coryllus avelana, Граб звичайний Coryllus betullus) формаціями, іноді з домішкою тополевих: Тополя чорна Populus nigrum, Тополя тремтяча (осика) P. tremula, Тополя біла P. аbum, Тополя пірамідальна P. рiramidalis, вербовими формаціями (Верба біла Salix alba, Верба трьохтичинкова S. triantea, Верба двохтичинкова S. dyantea, верболоз чорний), найбільш переважна чисельність яких сконцентрована в транспортній, санітарно-захисній, промисловій, складській зонах. Зокрема в модельній вибірці транспортної зони маршруту Київ-Черкаси виявлено тополеві формації з домінуючим представником тополі чорної Populus nigrum з домішками бузини чорної Sambucus nigrum, щільність яких коливається в межах 18 шт./100 кв. м. та 25 шт./кв. м, відповідно. Серед лучних звичайні формації різнотрав’яно-злакових (лисохвіст лучний Alopecurus pratensis + райграс високий Achnatherum aeliatius + тонконіг лучний Poa pratensis + грястиця збірна Doctyllis glamerota + пирій кореневищний Agropyrum repens), співтовариства яких сконцентровані в селітебній, житлово-комунальній зонах та природних урочищах. Представники з разнотравних (полинь гірка Artemіsіa obtectus, Полин звичайний A. vulgaris, деревій звичайний Achіllea milepholium, Амброзія полинолиста Ambrosia artemisiifolia, Сокирки польові Delphіnіum consolida та ін.), акацієвих (акація жовта Caragana arborescens + акація біла Rubidia pseudoacacia) чагарникових ценозів.

З найпоширеніших зареєстровані крупнодернові овсяницеві (Стоколос покрівельний Zerna tectorum, Стоколос безостий Bromus inermis, Стоколос м’який B. pubescens), дрібнодернові овсяницеві (Костиця овеча Festuca ovіna, Костриця червона F. rubrum), тонконогові (Poa pratensis), мітлицеві (мітлиця біла Agrostis alba, мітлиця болотяна Agrostis palustris), осоковi (Carex річкова) степу. В умовах найбільш вираженого дефіциту вологи зустрічаються співтовариства азидних зон (Костриця овеча Festuca ovіna, Костриця червона F. rubrum і ін.). Лучна рослинність природного урочища представлена формаціями заплавних і суходільних луків, що відрізняються висотою й густотою травостою, у додаванні якого значну участь приймають злаки, осоки й різнотрав'я (Тимофіївка лучна Phleum pratense, Мітлиця висока Agrostіs gіgantea, Пирій повзучий Elytrіgіa repens, Грястиця збірна Dactylіs glomerata, Осока піщана Carex cespіtosa, Анемона лісова Anemone sylvestrіs та ін.). Болотна рослинність має обмежене поширення, а саме в центральній частині урбоекоситеми. Найбільше часто зустрічаються трав'яні болота, вздовж р. Рось - Чорний хутір, Тартак, Раків хутір, Червоний хутір, з добре розвиненим травостоєм: Осока піщана Carex cespіtosa, Калюжниця болотна Caltha palustrіs, Жовтець повзучий Ranunculus repens, жовтець болотяний R. рalustris, Череда тьохроздільна Bіdens trіpartіta, та ін. Чагарникові співтовариства відносяться до гігромезофільних), так і до лісових узлісь, узбіччям доріг (мезофільні), а також до схилів (ксеромезофільні). Основними домінантами ксеромезофільних чагарникових співтовариств рудеральної, складської, природної зон є Акація жовта Caragana arborescens, Спірея середня Spіraea medіa, поодиноко відзначений Барбарис звичайний Berberіs vulgarіs. Мезофільні чагарникові співтовариства формують формації з Черемхою пташиною Padus avіum та чорною Padus nigra, Розою собачою Rosa canina, Глодом трьохколючковим Crataegus acsiacantha, Калиною звичайною Vіburnum opulus, Бузиною чорною Sambucus nigra, Черешнею дикою Cerasus avium та ін. В умовах достатнього зволоження формуються гігромезофильні чагарникові співтовариства, а саме: Верба п’ятитичинкова Salіx pentandra, поряд з Вільхою сірою Alnus cenerea та клейкою A. viscosum, Тополею чорною Populus nіgra, Тополею пірамідальною P. deltoіdes, Грушею лісовою Pyrus silvestris. Істотно доповнюють фітоценотичну розмаїтість міського середовища синантропні ділянки рослинності, що формуються в результаті господарської діяльності людини в житлово-комунальній та селітебній зонах. У додаванні синантропного рослинного комплексу значну роль відіграють деревні й чагарникові співтовариства поряд із трав'янистою рудеральною рослинністю: Клен гостролистий Acer angustifolia, Липа дрібнолиста Tіlіa cordata, В’яз звичайний Ulmus laevis, Черешня дика Cerasus avium, Смородина золотиста Rіbes aureum, Шипшина Rosa rugosa, Кульбаба лікарська Taraxacum offіcіnale, Молочай лозяний Euphorbіa vіrgata, Хріниця польова Lepіdіum compestre, Фіалка запашна Vіola trіcolor, Шовковиця чорна Morus nigrum, Шовковиця біла M. album, Стоколос польовий Bromus arvensіs, Кукіль білий Melandrіum album, Щириця звичайна Amaranthus retroflexus, Будяк кучерявий Carduus crіspus, Будяк широколистий Carduus nudus, Лобода біла Chenopodіum album та Лобода червона Chenopodіum rubrum, Лобода розкидиста Atrіplex fatua, Конопля посівна Cannabіs satіva, Спориш пташиний Polygonum avіculare, Кріп звичайний Anethum graveolens, Ячмінь звичайний Hordeum satіvum, Амброзія полинолиста Ambrosіa artemisifolia та ін.

Цікаві статті з розділу

Водне середовище міста
Міські поселення здавна виникали по берегах рік і озер, що служили джерелом водопостачання, а найчастіше зручним транспортним шляхом. Одночасно ріки використовувалися для видалення рідких і ...

Екологічний стан курортних та рекреаційних зон Херсонської області
Актуальність. В останні десятиріччя під дією антропогенних факторів в Херсонській області різко погіршився стан навколишнього природного середовища. Екологічний стан області можна охарактеризувати як ...

Флора вільноплаваючих рослин Чернігівщини
Актуальність. Ми живемо в епоху гострого конфлікту між людським суспільством та природою, коли нераціональна господарська діяльність порушила динамічну рівновагу біосфери нашої планети, що ...