Методи й матеріали дослідження

Для дослідження флори м. Корсунь-Шевченківський був обраний метод модельних вибірок урбанізованого ландшафту (Ильминских, 1989). Вивчено та проаналізовано 20 модельних вибірок, у якості яких нами приймалися ділянки 10х10 м у зонах старої й нової забудови з обліком усієї розмаїтості місцеперебувань в адміністративних межах урбоекоситеми (рис.1).

Рис. 2.1. Схематичний план розміщення районів урбоекосистеми Корсунь-Шевченківський

За модельні вибірки було обрано 9 частин міста, а саме: Центр, Мікрорайон, Автовокзал, Чорний хутір, Червоний хутір, Тартак, Раків хутір, Гончариха та Залізничний вокзал. Вищезазначені частини міста, в яким притаманна та чи інша частина міста, й визначили варіанти досліджень. Тому схема була такою:

- Природне урочище вздовж р. Рось (контроль);

- Центр;

- Мікрорайон;

- Червоний хутір;

- Чорний хутір;

- Автовокзал;

- Гончариха;

- Тартак;

- Залізничний вокзал;

- Раків хутір.

На варіанті 1 домінує, зрозуміло, природна частина. На варіанті 2, тобто в центральній частині урбоекосистеми домінують селітебна, житлова, рекреаційна та захисна зони. На варіанті 3, 4, 7, 8 та 10 - Мікрорайон, Червоний хутір, Гончариха, Тартак, Раків хутір, домінують житлова, складська, захисна, рекреаційна зони. Складська, транспортна та рудеральна зони охоплюють, в більшій чи меншій мірі, майже всі варіанти досліду, проте левова частка припадає на варіант 6 та 9 - Автовокзал та Залізничний вокзал. В районі Чорного хутора, варіант 5, крім житлової та захисної, знаходиться промислова і рудеральна зони, елементи якої, в певній мірі, притаманні Залізничному вокзалу - 9 варіант, Червоному хутору та Мікрорайону -3 і 4 варіанти, відповідно. До основного, наукового, методу дослідження було застосовано такі методи: маршрутний, спостереження, аналізу, екосистемного підходу, математично-статистичний.

На території дослідження були зафіксовані всі види рослин, для яких установлений факт їхньої мимовільної появи й виростання. Інтродуковані види, не схильні до здичавіння (Форзиція звичайна, Тополя пірамідальна, Троянда садова) не враховувалися. Для повноти виявлення кількісного та видового складу алергеннонебезпечної рослинності дослідження проводилися нами в період вегетаційного сезону (весняний, літній, осінній

). Під час досліджень було зроблено 4 геоботанічні описи. Під час аналізу флори використовували методики, характерні для подібного типу флористичних робіт. У роботі враховані матеріали гербаріїв Полтавського державного педагогічного університету ім. М.В. Гоголя та літературні відомості.

Цікаві статті з розділу

Природно-заповідний фонд Харківської області
Екологічна ситуація, що склалась сьогодні на планеті, потребує пошуку ефективних засобів і шляхів захисту навколишнього природного середовища від знищення. На сьогодні всім зрозуміло, що нео ...

Аграрна фітомеліоративна зона урбанізованих районів
Фітомеліоративну роль в умовах великих міст і міських агломерацій відіграють не лише зелені насадження, але й усі сільськогосподарські землі, які в період вегетації продукують кисень, зволо ...

Розрахунок розсіювання в атмосфері шкідливих речовин, що містяться у викидах підприємств
У результаті антропогенної діяльності відбувається забруднення атмосфери, що призводить до зміни хімічного складу атмосферного повітря. Під забрудненням атмосфери розуміють рідкі й тверді ча ...