Еколого-біоморфологічні особливості пилку алергенних рослин
Причина полинозу - пилок рослин. Полиноз характеризується наступними особливостями:
· Початок, як правило, у молодому віці (8-20 років).
· Полинозом хворіють люди з алергічним фоном: ексудативно-катаральний діатез у ранньому віці, у старших - прояви харчової алергії. Виявом останнього є поява періодично різних висипань на шкірі, дисфункцій шлунково-кишкового тракту.
· Початок захворювання співпадає з періодом цвітіння рослин, до пилку яких є алергія, і симптоми захворювання повторюються щорічно в один і той же час.
· Після припинення контакту з пилком, який викликає алергічні реакції, симптоми зникають.
Для кожного регіону України характерним є свій календар опилення.
Весна (квітень - травень) - опилення берези, вільхи, горіха, дуба, ясена, клена, тополі, ліщини, в’язу, верби
Літо (червень - липень) - опилення злаків (тимофіївка, вівсяниця, лисохвіст, пирій, райграс, кукурудза), липи
Літо-осінь (липень - червень) - опилення складноцвітих (полин, амброзія, кульбаба), маревих (лобода, конопля, цикламен)
Найчастіше полиноз викликається пилком злакових трав. Серед великої кількості рослин тільки (50) продукують алергенний пилок. Алергенні властивості пилку зумовлені наступним: до складу пилку входять білки, жири, вуглеводи, вітаміни, пігменти, ферменти, два гормони, мінерали. Алергенні і антигенні властивості пилку визначаються білковими і небілковими азотовмісними сполуками з молекулярною масою від 10 до 32х103.
Найбільше антигенів містить амброзія (10), надалі пилок злаків (до 7), дерев (до 3-х). Пилок різних лугових трав має спільні антигени, а спільних антигенів в пилку злакових і дерев немає. Багато дерев (береза, вільха, горіхи) мають спільні антигени. Отже, пилок любої рослини містить як специфічні для нього антигени, так і спільні з іншими видами рослин.
Встановлено, що пилок рослин має фактор проникливості, необхідний для опилення рослин. Останній також сприяє проникненню пилку через епітелій слизової оболонки носа, кон’юнктив, бронхів і т.д.
Антигени пилку містяться не тільки в пилкових зернах, але й в інших частинах рослини (стеблах, листках). Тому у частини пацієнтів з полинозом є два спалахи захворювання: одне навесні (період цвітіння), друге - восени (жовтень - листопад, особливо в суху погоду), яке викликається пилом сухого листя.
Здатність пилку рослин викликати алергічні захворювання визначається певними властивостями:
· алергенними, які зумовлені білковими і небілковими азотовмісними сполуками;
· наявність фактору проникливості у пилку, який визначає проникнення його через епітелій слизових оболонок;
· легкість, летючість, певна концентрація (> 25 зерен) на 1 см3 повітря, певні розміри (пилок, діаметром менше 25 мкм, проникає глибоко у дихальні шляхи, викликаючи їх сенсибілізацію, пилок діаметром > 30 мкм затримується у верхніх дихальних шляхах). Кількість пилку у повітрі визначається добовим ритмом, мете реологічними умовами (більша концентрація зранку, вдень, в сонячну погоду, майже відсутність пилку у дощову погоду).
Цікаві статті з розділу
Біологічні основи інтродукції видів рододендрон в Житомирському Поліссі
Дипломний проект Мельника В.В. "Біологічні основи інтродукції
видів рододендрон в Житомирському Поліссі." Розроблені пропозиції щодо
збереження та охорони рідкісних видів рослин Жи ...
Екологічний рух світовий досвід та українські реалії
Актуальність теми дослідження проблем екологічної політики
України на сучасному етапі зумовлена об’єктивними потребами національного
розвитку, імперативами сучасної світової глобалізації та ...
Економічний механізм природокористування та природоохоронної діяльності
Нині у світі активізується процес переходу від фронтальної,
споживацької моделі функціонування національних господарств до моделі
екологобезпечного самопідтримуючого соціально-економічного р ...