Алгоритм фіторемедіації забруднених трифлураліном ґрунтів та оцінка потенційної екологічної небезпеки для елементів екосистеми при використанні цього гербіциду

За результатами наших досліджень розроблено екологічні основи фіторемедіації багаторічно забруднених ґрунтів при вирощуванні лікарських рослин. Оскільки, трифлуралін, незважаючи на наявні позитивні властивості, має ряд негативних, а саме: високу токсичність для водних організмів, персистентність у ґрунті, потенційну спроможність до накопичення, оцінка ступеню небезпеки при його застосуванні є необхідною.

Систематичне використання гербіцидів на основі трифлураліну в землеробстві призводить до того, що вони стають постійним екологічним фактором, що змінює і формує макро- і мікробіоценози. Вплив трифлураліну поширюється в першу чергу на агрофітоценози та їх основні компоненти: ґрунти сільськогосподарських угідь, зокрема для вирощування лікарської сировини, рослинний покрив, надземна і ґрунтова біота, водні об’єкти, втому числі й ґрунтові води. Використання гербіцидів на основі трифлураліну може викликати пошкодження чутливих культур, виникнення тимчасової депресії біологічної активності ґрунту, появу стійких біотипів бур’янів. Гербіциди, що потрапили в агрофітоценози, накопичуються в окремих об’єктах та середовищах, різних міграційних ланцюгах.

Оцінюючи можливі й наявні негативні наслідки інтенсивного застосування гербіцидів на основі трифлураліну, необхідно враховувати зміни мікробіологічного складу ґрунту, його родючості, якість рослинної продукції та ґрунтових вод, фітотоксичний вплив на культурні види рослин. Агрофітоценози часто є вихідною ланкою в локальних, регіональних і глобальних ланцюгах міграції гербіцидів, які різними шляхами, в тому чисті, й з продуктами рослинного і тваринного походження, можуть потрапити і в організм людини. Важливим аспектом поведінки трифлураліну в агрофітоценозах є його фізико-хімічна взаємодія з компонентами навко-лишнього середовища, що визначає цільову та загально екологічну біологічну активність.

Одним з негативних наслідків використання гербіцидів на основі трифлураліну є порушення існуючої рівноваги чисельності видів в конкурентних популяціях. В результаті неграмотних обробок значно змінюється видовий склад рослин. Знищення значної частини флори за допомогою гербіцидів, крім безпосередньо токсичного ефекту, супроводжується значним скороченням джерел живлення для фауни і мікроорганізмів, що призводить до порушень внутрішньоценотичних зв’язків та в кінцевому результаті до зміщення екологічної рівноваги в біосфері.

Забруднення залишками трифлураліну рослин і рослинної продукції є прямою небезпекою для людини і тварин. Велике значення має виявлення закономірностей переходу гербіциду в рослини при вирощуванні лікарських рослин на ґрунтах, забруднених трифлураліном. Такий перехід (транс-локація) може призвести до накопичення трифлураліну в лікарській сировині, що погіршує її токсиколого-гігієнічні характеристики, впливає на біологічні показники врожаю та є небезпечним для здоров’я людини.

Лікарські рослини, враховуючи велику кількість засобів агрохімічного захисту, що застосовуються при їх вирощуванні, займають особливе положення в ланцюгах міграції трифлураліну в агрофітоценозах. Як складова біоти агрофітоценозів вони тісно пов’язані з ґрунтом, водою та атмосферним повітрям.

Гербіциди на основі трифлураліну потрапляють в органи лікарських рослин при поверхневому використанні препаратів, за рахунок транслокаційних процесів, осадження з атмосфери тощо.

На проникність трифлураліну з ґрунту в рослину впливають вміст органічної речовини і залишкових кількостей гербіциду в ґрунті, властивості препарату, вид рослини, її біохімічний склад та морфологічні особливості, а також метеорологічні умови протягом вегетаційного періоду.

Трифлуралін, що накопичився з забрудненого ґрунту по-різному розподіляється в рослинному організмі. В літературі є чисельні дані про транслокацію пестицидів. Більшість з них стверджують, що залишкові кількості гербіцидів в репродуктивних органах або не накопичуються, або накопичуються в останню чергу. Це важливо при оцінці забруднення пестицидами рослинної продукції. Наші дослідження підтвердили дану гіпотезу, оскільки в репродуктивних органах квасолі (бобах), вирощеної в умовах вегетаційного досліду, було визначено найнижчі концентрації трифлураліну.

Цікаві статті з розділу

Функціонально-просторовий аналіз стану й розвитку регіональної екомережі в контексті збалансованого розвитку (на прикладі агросфери Поділля)
Дисертацією є рукопис Робота виконана у Вінницькому державному педагогічному університеті імені Михайла Коцюбинського Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України Науковий консультант: док ...

Природо-заповідний фонд лісової зони України, його структура та зонально-регіональні властивості
Українське Полісся, яке простягається із заходу на схід на 750 км і займає близько 20% території України, складає значну частину Поліської низовини - важливого регіону Європи в межах Україн ...

Виробництво електроенергії на АЕС та вплив АЕС на довкілля
В наш час дуже актуальною проблемою для всього людства є енергозабезпечення. З кожним роком традиційних енергетичних джерел таких як нафта, газ та вугілля становиться все менше і менше, і ц ...