Еколого-історичні аспекти синтезу цукрових заводів

За перші роки колективізації значно зменшилися площі посівів цукрового буряку, і виробництво цукру зменшилося (1932 - 550 тис. т).З середини 1930-х років цукрова промисловість почала швидко зростати - до 1 580 тис. т 1940 року. Низку старих заводів реконструйовано і споруджено ряд нових, серед них 4 великі: Лохвицький (найбільший завод в СРСР і Європі) і Веселоподільський (обидва на Полтавщині), Куп'янський на Харківщині і Гніванський на Вінничині. У їхньому спорудженні використано найновіші технологічні досягнення цукрового виробництва, а зокрема, механізовано до 70 % робіт. Дещо концентровано виробництво і зменшено чисельність заводів до 138.У 1913 році цукровий завод в Україні переробляв пересічно 70 тис. центнерів, у 1940 р. - 103 тис. центнерів цукрових буряків. Кількість цукрових заводів в УРСР становила 74,5 % від загальної кількості таких заводів всього СРСР, а виробництво цукру - 73 %.Концентрація виробництва відбувалася також і в рафінадній промисловості України.[6]

У Галичині було лише два заводи; на Буковині - 3 (Жучка, Лужани, Хрещатик).

За часів війни 1941-1945 років частину цукроварень цілком зруйновано, частину - пошкоджено. У 1945 р. виробництво цукру зменшилося до 329 тис. т. Довоєнного рівня було досягнуло лише у 1954 році.

Швидких темпів розвитку цукрова промисловість набула у 1955-1970 роках. За той час збудовано 38 нових високомеханізованих підприємств, а багато старих заводів реконструйовано і значно розширено.

За той час виробництво цукру:

- 2 425 тис. т, у тому числі 2 328 тис. т з цукрового буряку,

- 3 877 тис. т (у тому числі 3 340 тис. т з буряку)

- 6 686 тис. т (у тому числі 5 644 тис. т з буряку)

- 5 973 тис. т (у тому числі 5 069 тис. т з буряку)

У 1970-х pp. почалася деяка стаґнація цукрової промисловості:

- 6 035 тис. т (у тому числі 4 679 тис. т з буряку),

- 6 900 тис. т (у тому числі 3 743 тис. т з буряку);

З 1982 р. знову почалося зростання - 6 608 тис. т (4 254), найвищі числа в історії українського цукровиробництва. Однак, не зважаючи на помітне зростання врожайності і валового збору цукрового буряку, а також на розширення виробничих потужностей цукроварень, обсяг виробництва цукрової промисловості збільшився неістотно. Так, середньорічна продукція цукру з цукрових буряків в УРСР становила у 1976-1980 pp. 4 млн т (проти 4,3 млн. т. у 1961-1965), тоді як обсяг переробки цукрових буряків зріс за цей час до понад 13 млн. т. Основна причина цього явища - зменшення врожайності і цукристості цукрових буряків, погіршення їх технологічних вартостей, підвищення втрат цукру в процесі зберігання та нерідко нераціональні транспортування і переробка бурякової сировини. Унаслідок всього цього продукція цукру на 1976-1980 pp. знизилася з 13,7 % до 10,6 % від загальної маси цукрових буряків.[3]

Чисельність цукрових заводів в УРСР зросла до 185 у 1975 р. і до 191 у 1982 р. Найбільше цукрових заводів побудовано на Західній Україні, зокрема в Галичині (1939 - 2, 1970 - 10), а також у північно-західній частині Степу. Далі зросла концентрація виробництва цукрової промисловості - один завод виробляє тепер щороку 279 тис. т. цукру. Поряд з виробництвом цукру з цукрового буряку щораз більше використовувалася цукрова тростина (1970 - 912 тис. т, 1982 - близько 2300 тис. т).[25]

Тепер значення цукрової промисловості в експорті України відійшло на задній план.

Географічне розміщення цукрової промисловості і тепер в основному перекривається з розміщенням цукрового буряку.

Цікаві статті з розділу

Оцінка впливу проектів на навколишнє середовище
Сучасна практика реалізації проектів визнала, що дешевше доповнити планування проекту аналізом довкілля, ніж ігнорувати цей момент і розраховуватися за екологічні помилки у майбутньому. Біль ...

Стан та перспектики екологічної конверсії промислових і сільськогосподарських підприємств Чернігівської області
З настанням глобальної екологічної кризи людство змушене вирішувати нові проблеми, що стосуються гармонізації відносин людини з природою, сталого та безпечного збалансованого соціально-економічного ро ...

Ландшафтно-екологічна основа Києва
Актуальність. Місто – це антропогенна екосистема, що являє собою концентроване розміщення промислових і побутових споруд, та населення, яке знаходиться на його території. На відміну від сіл ...