Предмет та завдання ландшафтної екології

Ландшафтна екологія як наука інтегрувала в собі сукупність ландшафтознавчого та екологічного підходів до вивчення природних систем, які історично складались практично водночас на різних флангах природничих дисциплін.

Під природними системами розуміють певну множину компонентів природи, існуючі зв’язки між якими обумовлюють прояв таких їх якостей та реалізацію таких їх якостей та реалізацію таких функцій, які були б неможливими без взаємодії цих компонентів. Наукові дослідження та інтерпритація природних систем проводяться з різноманітних позицій, під різними кутами зору.

Так, ландшафтознавство досліджує природні системи (ландшафти, природні територіальні комплекси, геосистеми на предмет їх структури, функціонування, систематики, районування). Екологія вивчає природні системи (екосистеми) з біоцентричних позицій, особливостей взаємодії живих організмів з середовищем їх існування.

Біоекологія розглядає природні системи (біоценози, біогеоценози) в ракурсі тих процесів, які відбуваються в угрупованнях і впливають на їх розвиток, регуляцію, поширення. Наведені приклади засвідчують наявність різносторонніх наукових підходів до вивчення природних систем природничими науками.

Ландшафтна екологія як наука яка сформувалась на стику географічного ландшафтознавтсва і біологічної екології інтегрувала в собі елементи ландшафтознавчого і екологічного підодів до вивчення природничих систем. В чому полягають особливості цього інтегративного процесу?

По-перше, ландшафта екологія запозичила у ландшафтознавства концепцію геосистем, згідно якої природна система є поліцентричним утворенням, у якому всі складові частини є рівноправними компонентами, а система зв’язків між ними підлягає детальному вивченню. По-друге, в арсенал ландшафної екології залучено картографічні методи зображення територіальної своєрідності природних систем, що дозволяє створювати просторово-часові моделі еволюції і розвитку геосистеми. По-тертє, при аналізі взаємозв’язків між компонентами природних систем значна увага приділяється питанням їх генези, генетичній взаємозалежності компонентів геосистеми, що дозволяє поглибленому вивченню їх взаємозв’язків.

Наступними особливостями ландшафтознавчного підходу є питання ієрархії, функціонування, динаміки і розвитку геосистем, їх систематики, районування, які успішно використовуються інструментарієм ландшафної екології. В основі екологічного підходу лежить концепція екосистем. Крім звичних прородинх компонентів в екосистему може бути залучена і людина. Використання біоцентричного підходу до вивчення природних систем є сильною стороною екологічного підходу, яка успішно використовується в ландшафтно-екологічних дослідженнях.

Важливим методологічним здобутком екосистемної моделі є науково-дослідницький акцент на процеси, які відбуваються в природних системах і ті функціональні властивості, які притаманні їх компонентам. Тим самим забезпечується пріоритет функціонального аспекту.

Досліджуючи вплив зовнішнього фактора на функціонування екосистем особливу увагу звертають на оцінку можливостей та ефективності функціонування екосистеми в різних діапазонах дії факторів. На цій основі розроблені конструктивні концепції - лімітуючого фактора, екологічної ніші, які залучені до ландшафтно-екологічних досліджень.

При зародженні пограничних наук провідними є питання доцільності і принципової можливості інтеграції наукових підходів. Принципова можливість інтеграції ландшафтного і екологічного підходів в ландшафтно-екологічний обумовлена спільним об’єктом аналізу, близькістю базових концепцій, спільними принциповим науковим завданням, подібністю багатьох методів досліджень і т.д. Доцільність інтеграції продиктована доповненістю знань однієї науки іншою. Необхідною умовою інтегорації є одинаковість ступеня розвитку наук, що контактують. Так, концепці екосистем запропонована А. Тенслі у 1935 році, а оформилась вона в 50-х роках ХХ століття.

Концепція ландшафту сформована Л. Бергом у 30-х роках а в 60-х роках обґрунтовані основи вчення про геосистеми В.Б. Сочави. До основних рис ландшафтно-екологічного підходу на думку М. Гродзинського є:

Розуміння і дослідження геосистеми як системи поліструктурної;

Використання сильних сторін геосистемного і екосистемного підходів;

Головний акцент ландшафтної екології - процесний функціональний аналіз геосистем;

Ландшафтна екологія досліджує природні системи не вище регіонального рівня з аналізом впливу на них зовнішніх антропогенних факторів;

В центрі уваги ландшафтної екології проблеми взаємодії людини з природними системами, центральні проблеми ландшафтної екології (стійкість геосистем, прогнозування динамічної рівноваги, нормування антропогенних навантажень і т.і.) мають прикладне значення.

На І міжнародному конгресі з ландшафтної екології в Нідерландах (1981 р.) думки провідних вчених на предмет визначення ландшафтної екології розділились на три точки зору:

Цікаві статті з розділу

Екологічні проблеми Венеції
Венеція (Venezia) - місто в Північній Італії. Це морський курорт, центр міжнародного туризму світового значення, місце проведення міжнародних кінофестивалів, художніх виставок. Венеція - область у поб ...

Інтродуценти північноамериканської дендрофлори
Актуальність. Місто - це антропогенна екосистема, що являє собою концентроване розміщення промислових і побутових споруд, та населення, яке знаходиться на його території. На відміну від сіл ...

Еколого-економічна оцінка впливу мисливської фауни на агроценози Центрального Придніпров`я
Об’єкти досліджень - мисливська видів птахів, агроценози. Мета роботи - дослідити сучасний стан мисливських видів птахів Центрального Придніпров’я на прикладі Черкаської області: динамік ...