Накопичення продуктів мінералізації у ґрунті

Відомо, що в перші роки після проведення рубань різної інтенсивності виявлено перерозподіл колоїдних органічних речовин у ґрунті, зокрема зменшення їхнього вмісту в органогенних горизонтах. Ці втрати забезпечують ефект “високого потенціалу мінералізації” в цілинних ґрунтах (Smith, Young, 1975). Без сумніву, що ці результати досліджень вимагають глибшого їх теоретичного аналізу як і ширшої експериментальної бази.

Лісогосподарські заходи різної інтенсивності змінили характер добової динаміки дихальної активності ґрунтів досліджуваних екосистем. Для їхньої активної зони у варіантах РПВГ і ГВВГ характерний тісний зв’язок між змінами інтенсивності емісії СО2 й величинами ЛОР (r=0,83; P<0,05): збільшення вмісту ЛОР на 21-26% супроводжується інтенсифікацією базального дихання на 18-19%.

Найвищий вміст Карбону у складі мікробної біомаси (3,9 мг⋅г-1) зафіксовано у ґрунті лісової екосистеми, після групово-вибіркового рубання другого ярусу, що майже в півтора рази більше, ніж в решті досліджуваних варіантів лісових ґрунтів і майже втричі, ніж в ґрунтах агроекосистем.

Поряд з кількісно-якісними змінами лабільного пулу Сорг, як джерела мінералізаційних процесів, знеліснення вплинуло на характер добової динаміки емісії СО2 з поверхні ґрунту: змінились як періоди максимальної дихальної активності, так і швидкість надходження діоксиду карбону в атмосферу в цілому. На фоні зменшення розміру лабільного пулу органічної частини ґрунту, інтенсивність дихання ґрунту зменшилась із 3,48 у контролі до 2,97 та 3,05 г СО2·м2·24 год-1 в ґрунтах лісових екосистем після групово-вибіркового та суцільного рубань другого ярусу відповідно.

Зменшення виділення СО2 з поверхні ґрунту, внаслідок часткового знеліснення, є реакцією на дефіцит лабільних форм С орг в едафотопі, зумовлеий елімінацією дерев-субедифікаторів і надходженням до ґрунту свіжих органічних продуктів фотосинтезу. Такий характер змін дихальної функції ґрунтів антропогенно змінених лісових екосистем свідчить про можливість існування компенсаторних механізмів по підтриманню балансу Карбону у системі ґрунт-рослина-атмосфера, які у разі послаблення процесів автотрофного фіксування СО2 (наприклад при знеліснення), зменшують надходження його в атмосферу з ґрунтових резервів.

У модельних експериментах також встановлені особливості змін термотолерантності (Q10) біомінералізаційної системи едафотопів лісових екосистем різного ступеня знеліснення: якщо у контролі, внаслідок підвищення температури з 15 до 25 ºС, інтенсивність емісії СО2 з ґрунту зросла впродовж шестигодинного його інкубування на 43%, то у ґрунтах лісових екосистем, розладнаних рівномірно-поступовим та суцільним рубаннями другого ярусу спостерігалося зворотне - зі збільшенням температури інтенсивність дихання ґрунту зменшилась на 4 та 27% відповідно. Зменшення емісії СО2 з ґрунту знеліснених екосистем у разі підвищення температури середовища, що особливо актуально у разі глобального потепління клімату, підтверджує існування певних компенсаторних механізмів, які можуть забезпечувати гомеостазис біосфери за нових умов її функціонування.

Виявлені особливості кінетики температурного коефіцієнту Q10 вказують на значні відмінності у якісному складі органічної частини досліджуваних едафотопів. З огляду на це, наявні осциляції коефіцієнту Q10 пов’язані з вичерпуванням енергопластичних субстратів, що характеризуються різними рівнями енергії активації.

Цікаві статті з розділу

Вплив двоокису сірки, двоокису азоту та неорганічного пилу на організм людини
Україна є однією з найбільших за територією, чисельністю населення та економічним потенціалом держав Європи. Станом на 2005 рік населення України становило 48 мільйонів осіб. На території У ...

Актуальні проблеми поводження з твердими побутовими відходами на території Львівської області
Сучасна історія місцевого самоврядування в Україні характеризується тим, що перейшла від бюрократичної радянської “піраміди" влади до сучасних принципів територіальної організації влади ...

Екологічні проблеми, пов’язані з експлуатацією теплових двигунів
Світу, в якому ми живемо, загрожує серйозна небезпека. Втручання людини у тендітну рівновагу природи - розвиток техніки і промисловості - може нанести непоправну шкоду оточуючому нас прекрасному довкі ...