Базальне дихання

Комплексна оцінка ґрунтової емісії СО2 передбачає встановлення величин як фонового (базального) дихання (БД) досліджуваних ґрунтів, так і потенційного (стимульованого або індукованого). Варто зазначити, що базальне дихання, визначене в інкубаційному експерименті можна вважати одним із різновидів індукованого дихання. Підтримання постійної, по замовчуванню вищої, ніж у природних умовах температури (зазвичай 22 ºС) й гомогенізація ґрунтових зразків призводять до значно вищих величин БД, ніж визначені у природних умовах (Moyano et al., 2007). Тому, лише визначення дихальної активності in situ, з урахування природної гетерогенності ґрунту і стратифікації ґрунтового профілю дозволяє отримати об’єктивні дані про величину потоку СО2 (Luo, Zhou, 2006).

Відповідно до методики дослідження, яка передбачає 24-годинне інкубування зразків, створюються оптимальні умови для росту й розвитку мікроорганізмів багатьох функціональних груп через зміну режимів вологості, температури й освітленості (Parkin et al., 1996). Тому, за таких умов навіть без додавання до зразків інокуляту чи поживних речовин, величина дихання ґрунту буде відрізнятись від визначеної in situ. Як наслідок, інтенсивність базального дихання (особливо нижніх горизонтів, повітрообмін яких з атмосферою є утрудненим) відображає не лише активність ґрунтової мікробіоти, а й дозволяє оцінити якість органічної частини ґрунту як поживного субстрату, що вичерпується (окиснюється) в процесі метаболізму.

З наведених на рис. 5.5 даних видно, що як у верхньому 0-10 см шарі ґрунту, так і за профілем у контрольному й дослідних варіантах виявлено суттєві відмінності у величинах дихальної активності. Насамперед, зазначимо, що у всіх досліджуваних екосистемах встановлено достатньо високу інтенсивність дихання ґрунту: від 3,38 після суцільної вирубки граба до 4,74 в Натомість, за даними Шпаківської (2008), залежно від типу землекористування, інтенсивність базального дихання ґрунту (шар 0-10 см) коливається у достатньо широких межах: від 0,2 мкг С-СО2∙г-1∙год-1 на ріллі (просапні культури) до 4,5-4,9 мкг С-СО2∙г-1∙год-1 в межах пасовищ і сіножатей і сягає 10,1 мкг С-СО2∙г-1∙год-1 в ґрунті культур смереки. Отримані нами дані також відображають значну залежність базального дихання від типу землекористування, при чому як у верхньому 0-10 см шарі ґрунту, так і за профілем загалом. Порівнюючи інтенсивність базального дихання у 0-10 см верстві ґрунту й розмір пулу ЛОР, визначеного шляхом перманганатного окиснення, видно значну схожість у зміні цих параметрів залежно від інтенсивності антропогенного навантаження.

Рис. 5.5 Зміни інтенсивності базального дихання у профілі ґрунту за різних антропогенних впливів (травень 2008 року)

У варіанті РПВГ збільшення інтенсивності дихання, порівняно з контролем, на 18,6%, а у ГВВГ - на 19,1% відбувається на фоні збільшення вмісту ЛОР у варіантах РПВГ і ГВВГ на 26,30 і 21, 86% відповідно. У ґрунті під деревостаном, розладнаним суцільною вирубкою граба, вміст ЛОР зменшується, порівняно із контролем майже на 50%, що супроводжується зменшенням інтенсивності базального дихання на 28,7%. контролі і 5,86 мкг С-СО2∙г-1∙год-1 у варіанті СВГ (шар 0-10 см). За результатами досліджень Nourbakhsh (2006), дихальна активність ґрунту після вирубки дубового лісу (Quercus brantii) зменшується від 1,96 до 1,04 мкг С-СО2∙г-1∙год-1, що в кілька разів менше, ніж отримані нами результати.

Цікаві статті з розділу

Екологічний аудит, як основний інструмент екологічного менеджменту
Постановка проблеми. Основою розвитку світової спільноти в XXI столітті за рішенням Конференції ООН з охорони навколишнього середовища в Ріо-де-Жанейро (1992) прийнята концепція сталого розв ...

Екологічне обґрунтування кореляційних особливостей зв'язків між організмами та середовищем їх існування
Кореляцією називається неповний зв'язок між досліджуваними явищами. Це така залежність, коли будь-якому значенню однієї змінної величини може відповідати декілька різноманітних значень іншої ...

Еколого-економічна оцінка природоохоронної діяльності підприємства СП Шахта ім. В.І. Леніна
Пояснювальна записка: стор.49, 3 додатки, 7 джерел. Об'єкт дослідження – еколого-економічна ситуація підприємства СП «Шахта ім. В.І. Леніна», вплив його діяльності на навколишнє природне с ...