Сезонна динаміка вмісту мікробної біомаси у ґрунті

Рис. 5.3 Динаміка мікробної біомаси (за Карбоном органічних сполук) в активній зоні ґрунту (2010 рік)

В кінці весни й продовж літа зростає біотична активність ґрунтів, збільшується приріст та маса коренів, зростає кількість доступних енергопластичних субстратів (Нагорная, 2008). Це призводить до збільшення запасів мікробної біомаси влітку, після чого розмір пулу СМБ поступово зменшується із сповільненням біотичних процесів у ґрунтах через зміну гідрокліматичних умов.

За даними Бородкина (2010), при недостатньому надходженні у ґрунт біо- та некромаси, деякі роди бактерій, що формують автохтонну групу мікроорганізмів, здатні використовувати гумусові речовини ґрунту як джерело енергії та елементів живлення. Як наслідок - поступове зменшення темпу розкладу ОЧҐ і вмісту Сорг й стабілізація процесу при досягненні нових співвідношень між іммобілізацією й мінералізацією органічних сполук Карбону.

Вивчаючи мінералізацію органічного вуглецю в ґрунтах екосистем Чорногори, Шпаківська і Марискевич (2002) в ґрунті смеречини чорницевої простежили залежність між вмістом Сорг і СМБ. За результатами авторів, максимальний вміст Карбону у складі мікробної біомаси склав 2530 мкг∙г-1 і був виявлений у ґрунті мертвопокривної парцели, при чому валовий вміст Карбону органічних сполук зафіксовано на рівні 145 мг∙г-1, дещо нижчі значення - 1910 мкг∙г-1 і 115 мг∙г-1 відповідно - в парцелі чорницевій. На інших, досліджених ділянках, за вмісту Сорг від 52 до 75 мг∙г-1, розмір пулу мікробної біомаси змінювався у діапазоні 1070-1770 мкг∙г-1.

В ґрунтах досліджуваних нами екосистем, на фоні меншого валового вмісту Карбону органічних сполук, виявлено більші розміри пулу СМБ. Окрім суттєвої різниці в якості органічної речовини буроземів Чорногірського масиву і дерново-підзолистих ґрунтів басейну Дністра і відповідно специфіки мікробоценозу цих ґрунтів, суттєвий вплив на величину чисельних показників мікробної біоти має методологія відбору ґрунтових зразків.

При аналізі валового вмісту Сорг, а також пулів ЕХВОР і ЕГВОР нами встановлено, що найбільший вміст і найінтенсивніші зміни ОЧҐ характерні для верхнього 0-5 см шару ґрунту. У зв’язку з цим, було наголошено на необхідності застосування нових методичних підходів до відбору ґрунтових зразків у лісових ґрунтах з метою уникнення нівелювання особливостей кількісної архітектоніки органопрофілю. Правильність цього підходу підтверджується застосуванням сучасними дослідниками мікропрофільних методів, зокрема для оцінки екофізіологічних параметрів мінералізації ОЧҐ (Vladychenskii et al., 2007).

Варто також зазначити, що суттєвою особливістю лісового ґрунту є домінування у ньому процесів розкладу рослинних решток за участі грибів (Борисова, 1988). Ця теза є особливо актуальною в контексті вивчення едафотопів дібров, адже з дубовим листям у підстилки потрапляє значна кількість фенольних сполук (танінів), які формують фенольний трофічний бар’єр. Таніни різко збільшують стійкість рослинних решток до біодеградації і сприяють накопиченню слаботрансформованої органічної маси в органічних горизонтах ґрунтів, доки мікробоценозом не синтезується достатня кількість пероксидази і фенолоксидази, які каталізують полімеризацію фенольних і ароматичних мономерів у специфічні гумусові речовини (зокрема, гумінові кислоти) та їхні прекурсори. За даними Haider and Martin (1967, 1970) фенолоксидазну активність виявлено у грибному міцелії. На думку авторів, це пов’язано зі здатністю фенолоксидази переходити в культуральне середовище при автолізі грибів і каталізувати позаклітинну полімеризацію їхніх продуктів обміну. Ці дані підтверджують і роботи Борисовой (1988), яка стверджує, що саме гіфоміцетам належить провідна роль у руйнуванні фенольного біохімічного бар’єру.

Ще в кроні дерев листя заселяє специфічна мікрофлора, в якій переважають дріжджоподібні види типу Pullaria pullulans, що засвоюють переважно пектин, натомість мезоскопічні гриби родів Mycosphaerella і Venturia розвивають міцелій на листі дерев, а стадію спороношення проходять вже у межах підстилки (Чернобай, 1991, 2000). Значна стратиграфічна роль, яку виконують гриби в органічних і органогенних горизонтах ґрунтів дала підставу розвинути теорію “грибного полісу”, відповідно до якої саме грибам належить ключова роль в утворенні й забезпеченні функціонування такого біокосного тіла як ґрунт (Морозов, 2007).

Цікаві статті з розділу

Екологічні проблеми Високопільського району Херсонської області
Ми, молодь 21 століття, вступаємо в життя в епоху бурхливого розвитку не тільки науки й техніки, а й негативних наслідків НТР та демографічного вибуху. Людству загрожує загибель в найближчі десятилітт ...

Екологічні проблеми сучасного суспільства
Змістовні орієнтири нашого життя забезпечує філософія, а нашій культурі - самопізнання. Справедливо, що істинна філософія є духовною квінтесенцією епохи, живою душею культури. Звичайно, соціальні джер ...

Визначення небезпечної швидкості вітру
Значення небезпечної швидкості вітру на рівні Флюгера (10м над рівнем землі) знаходять за формулами (2.18.). (2.19), (2.20.): при f< 100= 0.5,<0.5; (2.18.) = . 0.5<<2; (2.19.) ...