Антропогенна трансформація органопрофілю ґрунту

Вартий уваги характер кривої змін вмісту Карбону органічних сполук з глибиною, наприклад синхронність коливань у бік збільшення його вмісту на глибині 35-40 см. Зазначимо також, що на глибині 50 см акумульовано не більше 5 мг∙г-1 Сорг в обох варіантах досліду.

Пошаровий аналіз органопрофілю з кроком у 5 см дозволив значно підвищити не лише інформативність, а й достовірність отриманих результатів. Зокрема, виявлено суттєву відмінність між параметрами розподілів у всіх дослідних варіантах (Р<0,01). З’ясовано, що практично у всіх варіантах досліду існує істотна (Р<0,01) пошарова різниця між параметрами розподілу значень вмісту Сорг. Дещо меншою є достовірність різниці між варіантами К і РПВГ у шарі ґрунту 20-25 см (Р=0,02) й РПВГ і ГВВГ у шарі 45-50 см (Р=0,02), але й вона не перевищує прийнятий у дослідженні 5% рівень значущості. За умов експерименту не виявлено достовірних відмінностей між розподілами значень вмісту Карбону органічних сполук у варіантах К і РПВГ в шарі 5-10 см (Р=0,23) й ГВВГ і СВГ у шарах 40-45 (Р=0,13) і 45-50 см (Р=0,15).

Подібні закономірності виявлено і при аналізі органопрофілів досліджуваних ґрунтів на 3 рік після проведення лісогосподарських заходів різної інтенсивності (Рис.3.3). Звертає увагу формування зони накопичення органічних сполук Карбону на глибині 10-15 см у варіанті ГВВГ, де вміст Сорг зріс від 21,98 у 2008 до 28,16 мг·г-1 у 2009 році. На всіх секціях лісового стаціонару (крім контролю) діагностовано поступове зменшення вмісту Сорг у ґрунті, протягом третього року після проведення рубань. Так, у верстві 0-5 см ґрунту варіанту РПВГ вміст Карбону органічних сполук зменшився з 48,13 до

,65 мг·г-1, ГВВГ - з 42, 86 до 37,75 мг·г-1, СВГ - з 28,13 до 25,99 мг·г-1. Натомість, у контрольному варіанті не виявлено достовірних змін вмісту Сорг при 5% рівні значущості, а в ґрунтах агрекосистем, суміжних із секціями лісового стаціонару діагностовано накопичення органічних сполук у верстві 0-5 см: з 16,59 до 17,36 мг·г-1 на сінокосі й з 19,48 до 22,5 мг·г-1 на ріллі.

Рис. 3.3 Діаграми діапазонів профільних змін вмісту Сорг в едафотопах гемеробних екосистем (жовтень 2009 року)

Якщо накопичення Сорг на ріллі можна було б пояснити лише внесенням органічних добрив, то сінокіс є не удобрюваним і за рахунок розвинутого горизонту Нd розташований гіпсометрично на 5-7 см вище, аніж рілля. З огляду на це, правомірно припустити, що збільшення вмісту органічних сполук в агроекосистемах, пов’язані із відтоком лабільних (в першу чергу, водорозчинних) органічних сполук з ризосферної зони, після часткового чи повного усунення субедифікатора.

Активна зона ґрунту

На підставі отриманих даних про антропогенну динаміку Карбону органічних сполук в ґрунтах лісових і післялісових екосистем запропоновано приповерхневий шар ґрунту, потужністю 5 см назвати активною зоною ґрунту (АЗҐ).

Ґрунт у цьому шарі не лише рясно пронизаний кореневими системами деревних і трав’яних рослин, тут локалізовано значний відсоток грибного міцелію і мікробної біомаси, а перебування на межі контакту суміжних сфер забезпечує роль цієї верстви як тригерного механізму регуляції зворотних зв’язків у ґрунтовій екосистемі (Пастернак, 1967; Керженцев, 2006).

Працюючи над концепцією трофічного континууму, Ю. Чорнобай (2000) запропонував виділити гуміфікаційно-педотурбаційний трофічний простір “приурочений до грунтового гумусово-акумуляційного горизонту, де поряд із біогенною трансформацією фітодетриту відбувається більш щільна упаковка органічних молекул з мінеральною частиною ґрунту” (С.46). Далі (С. 173), цитований автор зазначає, що нижня межа детритного (педотурбаційної частини) простору розташована у приповерхневому 0-5 см шарі ґрунту, який як за кількістю, так і за складом редуцентів суттєво відрізняється від решти ґрунтового профілю. Ці дослідження також підтверджують правомірність категоризації складових ґрунтового профілю з виділенням у його складі активної зони.

Цікаві статті з розділу

Інтродуценти північноамериканської дендрофлори
Актуальність. Місто - це антропогенна екосистема, що являє собою концентроване розміщення промислових і побутових споруд, та населення, яке знаходиться на його території. На відміну від сіл ...

Вплив комунального господарства на довкілля на прикладі міста Чернігів
Важлива роль серед галузей невиробничої сфери належить житлово-комунальному господарству України, яке являє собою багатогалузеву технічно забезпечену галузь, що має розгалужену структуру, і ...

Моніторинг забруднення підземних вод в районі розташування полігону твердих побутових відходів (полігону промислових відходів)
До найактуальніших проблем сьогодення, що торкаються кожного жителя планети й від яких залежить майбутнє людства, слід віднести проблеми екологічні. Викликані недалекоглядним, нерозумним, необґрунтова ...