Статистичне опрацювання отриманих результатів
Статистичне опрацювання отриманих експериментальних даних здійснювали з використанням непараметричних і параметричних методів відповідно до рекомендацій Гланца (1999). Нормальність розподілу перевіряли за допомогою U критерію Манна-Уітні (Філімонова, 2004). У разі розподілу значень результатів дослідження, наближеного до нормального при 5% рівні значущості (Р<0,05), для подальшого статистичного аналізу отриманих даних застосовували однофакторний дисперсійний аналіз. З його допомогою проводили перевірку нульової гіпотези про рівність середніх досліджуваних сукупностей. В разі її відхилення - середні порівнювали попарно з використанням критерію Ньюмена-Кейлса. Якщо розподіл результатів дослідження відрізнявся від нормального при 5% рівні значущості, за критерієм Манна-Уітні, застосовували непараметричні статистичні методи. Для оцінки достовірності отриманих даних використовували критерій Краскела-Уолліса, який є непараметричним аналогом однофакторного дисперсійного аналізу. Для виявлення відмінностей між параметрами кожної із сукупностей, їх порівнювали попарно, застосовуючи непараметричний критерій Коновера.
Для з’ясування міри подібності (за метричною відстанню) між об’єктами, що класифікуються проводили кластерний аналіз. Об’єднання об’єктів у групи проводили із застосування агломеративного методу за правилом одиночних зв’язків. В якості міри близькості застосовано евклідову відстань.
Комп’ютерне опрацювання результатів досліджень проводили з використанням програм Statistica 6.1, BioStat 2008 і MS Excel 2007 з надбудовою AtteStat 12.1.7. У роботі прийнято 5% рівень значущості (Р<0,05).
Цікаві статті з розділу
Дослідження взаємозв’язків між живими організмами на прикладі екосистеми озера
Актуальність КР: Людина завжди цікавилася
екологією з практичної точки зору з давніх часів. І тепер, коли людство хоче
зберегти свою цивілізацію, воно більш ніж коли-небудь, має потребу в до ...
Дослідження екологічного стану техногенного навантаження на навколишнє природне середовище підприємством Чернігівське Хімволокно
До основних антропогенних джерел забруднення природного середовища
відноситься промисловість – 45,4%. Промислові комплекси України являються
головними споживачами води в державі.
Однією ...
Фiтомелiорацiя мiських екосистем
Зелені насадження - невід'ємна
складова навколишнього природного середовища та, зокрема, міських екосистем. Вони
виконують важливі екологічні функції, до яких належать: очищення та збагаченн ...
Атмосфера завжди містить домішки природного та антропогенного походження. Основними забруднювачами є гази та тверді частинки.
Розрізняють хімічне, фізичне та біологічне забруднення водоймищ. Хімічне зумовлюється збільшенням вмісту у воді шкідливих домішок.
Забруднення ґрунтів відбувається: під час видобутку корисних копалин, внаслідок захоронення відходів та сміття, внаслідок аварій та катастроф тощо.