Якісно-кількісні зміни органічної частини ґрунту та їхня інформативність при оцінці наслідків антропогенних впливів

Більшість процитованих вище авторів досліджували лише кількісні параметри органічної речовини в органічних та мінеральних горизонтах ґрунту. Це є однією з основних причин виникнення труднощів при оцінці впливу знеліснення на стан ОЧҐ. З огляду на глобальні кліматичні зміни значно актуалізується проблема впровадження нових високоінформативних критеріїв оцінки стану ґрунтового резервуару Карбону, серед яких розмір лабільних пулів Сорг, мінералізаційна здатність ґрунту, йонна активність ґрунту та інші. Серед названих показників, варто відзначити вміст нітрат-іонів, оскільки він є чутливим параметром стану ґрунтової екосистеми. За даними Работнова (1974. 1976,1982), часто на зрубах, протягом перших кількох років після проведення лісогосподарських заходів спостерігається інтенсивна нітрифікація, спричинена утворенням надлишкових кількостей амонію внаслідок гниття органічних решток.

Вивчення механізмів впливу різних лісогосподарських заходів на органічну частину ґрунту та її складові є необхідним для теоретичного обґрунтування і розробки ефективних заходів забезпечення сталого використання ресурсів лісових та аграрних екосистем.

Сучасний (екологічний) етап розвитку ґрунтознавства характеризується зміною усталеної системи уявлень про ґрунт і його місце у екосистемі, а також методології та методик вивчення цього біокосного тіла. В науковий обіг входять нові поняття й терміни, такі як “здоров’я ґрунту”, “якість ґрунту” тощо. Вони покликані дати інтегральну оцінку цього компоненту екосистеми, відповідно до поставлених завдань - для сільськогосподарського виробництва, агролісівництва, збереження біорізноманіття чи іншого напряму.

Сучасний теоретико-методологічний підхід до оцінки якості ґрунту передбачає комплексний аналіз фізичних, хімічних, фізико-хімічних, біотичних показників, серед яких основне місце належить визначенню кількісних та якісних особливостей органічної частини ґрунту. Для характеристики динаміки (природної й антропогенної) органічної частини ґрунту її категоризують і класифікують з виділенням окремих компонентів, фракцій та пулів. На основі отриманої інформації про її кількість, склад, структурну та просторову неоднорідність стає можливим побудова коротко- і довгострокових математичних моделей динаміки органічних сполук у ґрунті. Це дає можливість здійснювати менеджмент ґрунтовими ресурсами відповідно до потреб сільськогосподарського чи лісогосподарського виробництва і з врахуванням необхідності сталого використання цього компоненту екосистеми.

Сучасні лісо- й агротехнології зумовлюють кількісні та якісні зміни органічної частини ґрунту, при чому охоплюють і суміжні з ґрунтовим резервуари Карбону. Часткове чи повне усунення едифікатора (субедифікатора) призводить до суттєвого зменшення фотосинтетичного стоку СО2. Видалення Сорг з деревиною за межі ґрунту, спричиняє процес дегуміфікації та зміни кислотно-основного режиму, структури мікробних угруповань, посилення емісії діоксиду карбону, змін едафічного мікроклімату, аерації, що, в цілому, можна охарактеризувати як дестабілізуючий вплив на симбіотрофний комплекс ґрунт-рослина.

Кагегоризація органічної частини ґрунту з виділенням у її складі окремих компонентів, фракцій та пулів дозволяє розробляти та впроваджувати методи управління якістю або “здоров’ям” ґрунту. Отримання нових знань про специфіку сезонної та багаторічної динаміки ОЧҐ у природних екосистемах, особливості її сукцесійних змін є одним із основних завдань сучасного екологічного ґрунтознавства. Це дає змогу комплексно оцінити кількісні та якісні особливості деградації ґрунту внаслідок антропотрансформації - знеліснення, конверсії лісових екосистем у післялісові, агрогенного навантаження, дозволяє моделювати ці процеси і прогнозувати зміни з метою забезпечення сталого використання ресурсів педосфери.

Цікаві статті з розділу

Демекологічні аспекти стану полинозоутворюючої флори в структурних компонентах урбоекосистеми Корсунь-Шевченківський
Алергенні рослини, пилок яких є одним з основних джерел алергійних хвороб, усе більше привертають увагу вчених - ботаніків, алергологів, екологів тощо. В останні десятиліття алергія є глобальною медик ...

Вплив двоокису сірки, двоокису азоту та неорганічного пилу на організм людини
Україна є однією з найбільших за територією, чисельністю населення та економічним потенціалом держав Європи. Станом на 2005 рік населення України становило 48 мільйонів осіб. На території У ...

Екологічні проблеми Світового океану
Майже 3 / 4 поверхні нашої планети займають океани. Вода - дорогоцінна рідина, дар природи нашої планеті. У такій кількості, як на Землі, її немає ніде в Сонячній системі. Вода - це основа всіх життєв ...