Активність 137Сs і 90Sr у продукції рослинництва ТОВ «Надія»
⃰ - у чисельнику наведено середнє, а у знаменнику мінімальне та максимальне значення;
⃰ ⃰ - активність у зерні подано з розрахунку на повітряносуху масу, а коренеплодах та вегетативній масі на натуральну вологість.
У вегетативній масі пшениці озимої, ячменю, сої та гречки активність 137Cs у двічі, гороху - в 1,6 разів, рапсу - в тричі, кукурудзи на зерно - в 6 разів вища ніж у зерні. У гичці цукрових буряків активність 137Cs у 2,8 разів вища ніж у коренеплодах. Серед кормових культур найнижчу активність мала конюшина та кукурудза на силос. Активність 137Cs в люцерні була в 3 - 5 разів, вико-вівсяні суміші в двічі вища ніж у конюшині.
Дані таблиці 4.2 показують, що активність 90Sr у зерні складає від 1,67 до 5,24 Бк/кг. Найменшу активність має зерно кукурудзи, пшениці озимої, а найвищу гороху. У вегетативній масі гречки активність 90Sr у двічі, гороху, рапсу - в 3,5 разів, пшениці озимої та сої - в 4 рази, кукурудзи на зерно - в 10 разів вища ніж у зерні. У гичці цукрових буряків активність 90Sr у 2,6 разів вища ніж у коренеплодах. Серед кормових культур найнижчу активність мала вико-вівсяна суміш, а найбільшу - конюшина. Активність 90Sr в зеленій масі конюшини була в двічі, а люцерни у 8 разів вища ніж у зеленій масі вико-вівсяної суміші.
З даних таблиць 4.1 і 4.2 видно, що у зерні пшениці озимої, кукурудзи, ячменю активність 137Cs і 90Sr майже однакова, а у зерні гороху активність 137Cs вдвічі, сої у 8,2 рази, гречки у 9 разів вища ніж 90Sr. У зеленій масі конюшини, люцерни активність 90Sr в 1,6 разів вища ніж 137Cs, а у вико-вівсяної суміші у 5,2 рази нижча ніж 137Cs.
Згідно чинних державних гігієнічних нормативів активність 137Cs у продовольчому зерні (пшениця, жито, ячмінь, кукурудза, гречка) не повинна перевищувати 50 Бк/кг і 90Sr - 20 Бк/кг, а для зерна бобових культур (горох, соя), відповідно 50 та 30 Бк/кг [38]. Результати досліджень показують, що отримане у ТОВ «Надія» зерно пшениці, кукурудзи, ячменю, гороху, гречки придатне для використання на продовольчі цілі, а зерно сої можна використовувати лише для технологічної переробки чи годівлі тварин.
Для оцінки інтенсивності накопичення 137Cs і 90Sr у продукції рослинництва за результатами дослідження активності цих радіонуклідів у ґрунтах та продукції рослинництва розраховано коефіцієнти їх переходу із ґрунт у зерно та вегетативну масу рослин (табл. 4.3).
Таблиця 4.3 Коефіцієнти переходу 137Cs і 90Sr у продукцію рослинництва ТОВ «Надія»
|
Культура |
Поле № |
137Cs |
90Sr | ||
|
Зерно, коренеплоди |
вегетативна маса |
Зерно, коренеплоди |
вегетативна маса | ||
|
Польова сівозміна | |||||
|
горох |
1а |
0,10 |
0,16 |
0,46 |
1,60 |
|
гречка |
1б |
0,24 |
0,44 |
0,26 |
0,72 |
|
соя |
1в |
0,22 |
0,44 |
0,26 |
1,20 |
|
кукурудза на зерно |
2 |
0,01 |
0,06 |
0,12 |
1,20 |
|
пшениця озима |
3 |
0,01 |
0,02 |
0,10 |
0,45 |
|
пшениця озима |
4 |
0,01 |
0,02 |
0,11 |
0,42 |
|
соя |
5а |
0,24 |
0,46 |
0,26 |
1,18 |
|
вико-вівсяна суміш |
5б |
- |
0,10 |
- |
0,30 |
|
пшениця озима |
6 |
0,01 |
0,02 |
0,10 |
0,44 |
|
кукурудза на силос |
7 |
- |
0,06 |
- |
0,72 |
|
ячмінь |
8 |
0,03 |
0,06 |
0,4 |
1,62 |
|
цукрові буряки |
9 |
0,01 |
0,03 |
0,12 |
0,32 |
|
пшениця озима |
10а |
0,01 |
0,02 |
0,12 |
0,46 |
|
рапс |
10б |
0,01 |
0,03 |
0,12 |
0,32 |
|
Кормова сівозміна | |||||
|
конюшина |
1 |
- |
0,05 |
- |
0,82 |
|
люцерна |
2 |
- |
0,06 |
- |
1,06 |
|
люцерна |
3 |
- |
0,07 |
- |
1,16 |
|
люцерна |
4 |
- |
0,08 |
- |
1,2 |
Цікаві статті з розділу
Екологічні проблеми Високопільського району Херсонської області
Ми, молодь 21 століття, вступаємо в життя в епоху бурхливого розвитку не тільки науки й техніки, а й негативних наслідків НТР та демографічного вибуху. Людству загрожує загибель в найближчі десятилітт ...
Кліматичні умови
Клімат
області помірно континентальний. Пересічна температура січня - 8,0° на півночі,
- 7,3° на півдні, липня відповідно + 18,6° і +19,8°. Період з температурою
понад +10° становить 149 - 161 день ...
Екологічний стан міста Біла Церква і Білоцерківського району Київської області
У третє тисячоліття людина має увійти з новою філософією життя, згідно з
якою вона є часткою єдиної людської сім’ї, планетарного братства з високою
екологічною культурою, в основі якої лежат ...
Атмосфера завжди містить домішки природного та антропогенного походження. Основними забруднювачами є гази та тверді частинки.
Розрізняють хімічне, фізичне та біологічне забруднення водоймищ. Хімічне зумовлюється збільшенням вмісту у воді шкідливих домішок.
Забруднення ґрунтів відбувається: під час видобутку корисних копалин, внаслідок захоронення відходів та сміття, внаслідок аварій та катастроф тощо.