Активність 137Cs і 90Sr у ґрунтах ТОВ «Надія» с. Йосипівка
Аналіз даних таблиць 3.1 і 3.2 показав, що радіонукліди 137Cs і 90Sr по площі угідь господарства розподілені нерівномірно, мінімальні та максимальні рівні забруднення в середньому коливають в чотири рази. Основний внесок у забруднення угідь, близько 90 % припадає на 137Cs. Співвідношення між щільністю забруднення ґрунтів 137Cs і 90Sr складає від 9,2/1 до 12,3/1, а в середньому - 10,6/1.
Дослідження вмісту 137Cs і 90Sr у 0 - 30 см шарах ґрунту на полях та узбіччях біля доріг і лісосмуг показали, що активність цих радіонуклідів на узбіччях в 1,2 - 1,5 рази вища ніж на ріллі (рис. 3.1, і 3.2).
Рис. 3.1. - Активність 137Cs на ріллі та узбіччях полів ТОВ «Надія»
Це пояснюється тим, що на орних площах угідь ґрунт постійно перемішується і радіонукліди 137Cs і 90Sr розподіляються в орному та підорному шарах ґрунту, що призводить до зниження їх концентрації.
Рис. 3.2. - Активність 90Sr на ріллі та узбіччях полів ТОВ «Надія»
Згідно даних радіологічних обстежень, проведених у 1986 - 1991 рр. на площі 1333 га (97,3 %) полів господарства щільність забруднення 137Cs складала від 185 до 555 кБк/м2, а на 37 га площі (2,7 %) рівні забруднення 137Cs були понад 555 кБк/м2 і ця ділянка була вилучена із землекористування [41]. Результати наших досліджень показали, що на теперішній час рівні забруднення ґрунтів 137Cs і 90Sr знизилися на половину, але й зараз вони залишаються високими.
Потрапляючи у ґрунт, 137Cs і 90Sr включаються у процеси обміну між ґрунтово-поглинальним комплексом та ґрунтовим розчином. У ґрунті вони знаходяться у водорозчинній, обмінній, кислоторозчинній та фіксованій формах. Інтенсивність накопичення 137Cs і 90Sr рослинами та їх міграції по вертикальному ґрунтовому профілю залежить як від типу ґрунту та його фізико-хімічних властивостей (вмісту гумусу, макро- і мікроелементів, кислотності) так і від фізико-хімічних форм в яких ці радіонукліди знаходяться у ґрунті [1, 37, 43, 105, 134].
Дослідження вмісту фізико-хімічних форм 137Cs і 90Sr
у 0 - 30-ти см шарі ґрунту орних площ угідь господарства показали, що 137Cs знаходиться в основному в фіксованій формі (майже 96 %), а 90Sr у фіксованій формі лише близько 11 % (табл. 3.3).
Таблиця 3.3 Вміст фізико-хімічних форм 137Cs і 90Sr у верхньому 0-30-ти см шарі ґрунтів ТОВ «Надія», %, M
±
m, n = 5
Радіонуклід |
Форми вмісту радіонуклідів, % від загального вмісту | |||
водорозчинна |
обмінна |
кислото-розчинна |
фіксована | |
137Cs |
0,17 ± 0,02 |
1,45 ± 0,14 |
2,09 ± 0,25 |
95,76 ± 9,53 |
90Sr |
1,79 ± 0,15 |
43,53 ± 5,73 |
44,31 ± 4,85 |
11,09 ± 1,18 |
Це пояснюється здатність цезію до необмінної фіксації кристалічною решіткою глинистих мінералів ґрунту на відміну від стронцію, якому властива обмінна фіксація. Тому в обмінній формі знаходиться 43,53 % 90Sr та лише 1,45 % 137Cs. Отже 90Sr більш інтенсивніше включається в міграційні процеси ніж 137Cs.
Отримані результати досліджень підтверджуються і літературними даними, які свідчать, що цезій має здатність міцно фіксуватися у кристалічній решітці глинистих мінералів ґрунту й ставати недоступним для засвоєння кореневою системою рослин, а стронцій перебуває в основному у мобільних формах. Якщо на кислих дерново-підзолистих ґрунтах 90Sr на 80 - 90 % перейшов у обмінну форму, то на нейтральних частка обмінної форми становить 30 - 60 % і з часом буде збільшуватися. На чорноземах у верхньому шарі ґрунту 85 - 98 % 137Cs та 11 % 90Sr знаходяться у фіксованому стані, а у обмінних формах перебуває до 55 % 90Sr та 1,1 % 137Cs. У водорозчинних формах знаходиться до 0,2 % 137Cs та до 3 % 90Sr [1, 117, 122, 157, 161].
З часом 137Cs і 90Sr поступово переміщуються углиб ґрунтового профілю й стають недоступними для засвоєння кореневою системою рослин. За літературними даними радіонукліди 137Cs і 90Sr перемістилися на деяких типах ґрунтів на глибину до 100 см [122, 129].
Для оцінки інтенсивності вертикальної міграції 137Cs і 90Sr, за результатами дослідження активності 137Cs і 90Sr у 10-ти см шарах на глибину 100 см (додаток В) було розраховано розподіл цих радіонуклідів по вертикальному ґрунтовому профілю (табл. 3.4).
Цікаві статті з розділу
Моніторинг поверхневих вод Сандракського водосховища
Кожен майбутній економіст, спеціаліст народного господарства, кожна свідома людина повинна обов’язково мати загальне уявлення про особливості сучасного екологічного стану, а також про основні на ...
Проблема водних ресурсів України
Сьогодні
в усьому світі збільшується інтерес до проблем водних ресурсів та прогнозування
їх впливу на здоров’я населення. Проблема забезпеченості людства водою є
глобальною, а для її виріше ...
Рослинність України та вплив на неї антропогенної радіонуклідної аномалії
Розвиток атомної промисловості, випробування
ядерної зброї, аварії на атомних реакторах різного походження призводять до
локальних підвищень рівня діючих радіаційних доз і до глобального збі ...