Методика відбору зразків та проведення досліджень

Експериментальні дослідження включали польові та лабораторні методи дослідження. Польовий метод полягав у відборі зразків у господарствах, а лабораторний - підготовку та дослідження зразків на вміст 137Cs і 90Sr. Результати досліджень оброблялися статистичним методом з використанням програми Mіcrosoft Excel 2010 (рис. 2.2).

Для виконання поставлених завдань упродовж 2008 - 2010 рр. у дослідних господарствах та присадибних ділянках було відібрано зразки ґрунтів на орних площах сільськогосподарських угідь та присадибних ділянках, зерна, коренеплодів, вегетативної маси, картоплі та інших овочевих культур, що вирощувалися на присадибних ділянках, молока, м’язової та кісткової тканин бичків на відгодівлі, м’яса свинини, та птиці, що забивалася населенням у приватному секторі, гнойової маси великої рогатої худоби.

Дослідження відібраних зразків проводили у лабораторії кафедри безпеки життєдіяльності Білоцерківського НАУ. Активність радіонуклідів 137Cs і 90Sr визначали УСК “Гамма Плюс” з програмним забезпеченням “Прогрес 2000”, згідно з методиками вимірювання. Похибка вимірювань приладом залежно від активності зразків складала 10 - 30 %, при Р = 0,95 [55].

Активність 137Cs визначали на сцинтиляційному гамма-спектрометричному тракті УСК “Гамма Плюс” в посудині Марінеллі об’ємом 1л в повітряносухих зразках чи після їх фізичного концентрування [55]. Фізичне концентрування зразків включало обвуглювання висушених зразків при температурі 200 ºС та озолювання у муфельній печі при температурі не вище 450 ºС.

Молоко випарювали у порцелянових чашках, а потім обвуглювали та озолювали у муфельних печах. Ґрунт розтирали в ступці, просівали, продукцію рослинництва подрібнювали, а для радіохімічного виділення 90Sr, наважку ґрунту прожарювали у муфельній печі при температурі 500 ºС [82].

Рис. 2.2 Схема виконання досліджень

Активність 90Sr визначали після радіохімічного виділення на сцинтиляційному бета-спектрометричному тракті УСК “Гамма Плюс”.

Зразки ґрунту відбирали з поля, городу, перед збиранням врожаю, ґрунтовим буром (d 4,8 см) в п’яти точках за методом “конверту” на глибину 0 - 30 см відповідно до загальноприйнятих методик. Перед відбором зразків дозиметрам СРП-68-01 визначали потужність гама випромінювання [56].

Для вивчення вертикального розподілу 137Cs і 90Sr у профілі ґрунту відбирали пошарово 10-ти см зразки ґрунту на глибину до 100 см методом шурфування [82, 86].

Вміст водорозчинної, обмінної, кислоторозчинної та фіксованої форм радіонуклідів визначали послідовно, обробляючи 200 г наважки сухого подрібненого й просіяного ґрунту дистильованою водою, 1 моль/л CH3COONH4 та 1 моль/л HСl. Вміст радіонуклідів, що залишилися в твердому залишку наважки ґрунту, відносили до фіксованої форми [2].

Зразки обробляли при співвідношенні маси зразка ґрунту до об’єму рідини 1:5, витримуючи розчини при кімнатній температурі упродовж 24 годин, періодично помішуючи. Рідку фазу відділяли від твердої фільтруванням через паперовий фільтр синя стрічка.

Активність 137Cs у фільтраті визначали гамма-спектрометричним методом із сцинтиляційним детектором. Для визначення активності 90Sr фільтрат випарювали, озолювали, проводили селективне радіохімічне виділення оксалатним методом. Визначення проводили бета-спектрометричним методом із сцинтиляційним детектором [84, 85, 87].

Зразки продукції рослинництва відбирали на ділянках площею 1х1м за методом «конверту» відповідно до загальноприйнятої методики [82], тобто відбирали спарені зразки “ґрунт-рослина” так, що зразок ґрунту відповідав умовам розташування зони кореневого шару рослин, включених до складу середнього зразка. Зразки кожного виду культур та ґрунту відбирали у фазі продуктивної стиглості рослин. Стебла зрізали на висоті 2 - 3 см від поверхні ґрунту, вегетативну масу відділяли від зернової продукції, коренеплодів [82].

Коефіцієнти переходу (Кп) розраховували як відношення активності радіонукліду в 1 кг маси урожаю продукції рослинництва до щільності забруднення ґрунту

[6].

Для визначення активності 137Cs і 90Sr у молоці тричі на місяць упродовж року відбирали середньодобові зразки молока від усієї партії отриманої продукції. Вміст радіонуклідів у м’ясі яловичини визначали у бичків на відгодівлі, яких періодично забивали у господарстві для потреб громадського харчування.

Цікаві статті з розділу

Екологiчна ситуацiя Чернігівської області
Чернігівська область розташована на півночі України в Поліській і Лісостеповій зонах Придніпровської низовини, в басейні річки Десни. На заході і північному заході межує з Гомельською облас ...

Забруднення навколишнього природного середовища
Земля – це планета на якій ми живемо. З космосу вона виглядає, як прекрасна, біла з блакитним куля. Більша частина Землі покрити голубою водою океанів та морів. Суша Землі – коричневого кол ...

Визначення нормативів гранично - допустимого викиду (ГДВ)
ГДВ встановлюється для кожного діючого підприємства, при умові, що викиди від даного підприємства разом з іншими джерелами викидів (із врахуванням перспективи їх розвитку) не створюють максимальної ...