Надходження та накопичення 137Cs і 90Sr в організмі тварин

Продукти тваринництва відіграють важливу роль у харчуванні людини. З молоком і м'ясом в організм людини надходить значна кількість, до 75 % радіонуклідів що зумовлює додаткове внутрішнє опромінення населення [117]. Для прогнозування забруднення тваринницької продукції і обмеження надходження 137Cs і 90Sr в організм людини необхідно знати основні закономірності поведінки їх в організмі тварин і кількісно оцінювати процеси переходу цих радіонуклідів у продукти тваринництва [19, 31, 33, 73, 120].

В організм тварин радіонукліди можуть потрапляти різними шляхами: через травний канал (у складі кормових рослин і частинок ґрунту), органи дихання та шкіру. У післяаварійний період основну увагу звертають на те, щоб в організм сільськогосподарських тварин потрапляло якомога менше ізотопів 137Cs та 90Sr через травний канал, тому що потенційне надходження їх двома іншими шляхами відносно невелике [115].

Цезій-137, як і його хімічний аналог калій, добре утворює з електролітами організму розчинні сполуки, які проникають через кишкову стінку у кров. За здатністю до всмоктування в шлунково-кишковому тракті тварин 137Cs відносять до найбільше засвоюваних радіонуклідів: у ВРХ воно досягає - 50-70 %, а у овець - 50-90 %, а при певних умовах засвоєння досягає майже 100 %. В окремих випадках ця величина залежить від умов утримання та годування тварин. Так, наприклад, підвищений вміст сирої клітковини може знизити всмоктування у шлунково-кишковому тракті радіоцезію, що надійшов до організму тварини пероральним шляхом. Тому при годуванні переважно зерном накопичення радіонуклідів в організмі буде більш інтенсивним, ніж при годуванні сіном та силосом. Доведено, що величина КП 137Cs в молоці та м’язи тварин залежить не тільки від вмісту калію в раціоні, а й від кількості сирої клітковини [145, 146, 148].

Чисельними багаторічними дослідженнями доведено, що корми є основним джерелом надходження токсичних речовин в організм тварин, які потім з продуктами тваринництва потрапляють до організму людини. До 90 % загальної кількості випадків отруєння сільськогосподарських тварин виникають «через травний канал», з них близько 80 % - внаслідок поїдання корму. Вміст у кормах у великих кількостях шкідливих речовин може бути причиною токсикозів та інших захворювань тварин і людей [148, 159].

Нагромадження радіонуклідів в організмі сільськогосподарських тварин в результаті контакту з радіоактивними речовинами шкіряних покривів відбувається в незначних кількостях. Навіть при пошкодженій шкірі, коли її проникність різко збільшується, надходження радіонуклідів цим шляхом в 200 -300 раз менше, ніж через органи травлення [159].

Забруднення ґрунту і сільськогосподарських рослин радіонуклідами є головним ланцюгом, по якому радіонукліди потрапляють в організм тварин. Це відбувається як у період аерального, некореневого, тобто прямого забруднення надземних органів радіоактивними частинками, що випадають з повітря, з наступним поглинанням їх тканинами вегетативних та репродуктивних органів рослин, так і в більш віддалений період надходження радіонуклідів у рослину через кореневу систему.

Зі шлунково-кишкового каналу моногастричних тварин (свині, коні) всмоктується до 100 % цезію, а у жуйних (велика рогата худоба, вівці, кози) в кров переходить відповідно 50 - 75 %, 57 % та 68 % радіонукліду з раціону. Рівні всмоктування радіонуклідів стронцію з шлунково-кишкового каналу коливаються від 5 до 60 %, в середньому - 30 %. У шлунково-кишковому тракті великої рогатої худоби всмоктується 6 - 16 % 90Sr. У телят у віці 90 днів всмоктується 90 % відсотків, а в 2 роки - 60 % радіонуклідів, що пояснюється меншою потребою дорослого організму у мінеральних речовинах [36, 148, 201].

Перехід радіонуклідів з кормів у продукцію тваринництва залежить від рівня і повноцінності годівлі тварин, їх віку, фізіологічного стану, продуктивності та інших факторів. Для прогнозування початкової концентрації радіонуклідів в організмі тварин використовують такі параметри: коефіцієнт концентрації (КК), коефіцієнт накопичення (КН) та кратність накопичення (F). КК являє собою концентрацію в органі в процентах від надходження радіонукліду з добовим раціоном; КН - відношення концентрації нукліда в органі і раціоні; F - відношення вмісту нукліда в органі, тканині чи організмі в цілому до вмісту у добовому раціоні. Кратність накопичення радіонуклідів можна визначити за формулою:

Цікаві статті з розділу

Ландшафтна екологія
Ландшафтна екологія – наука про комплексні взаємовідносини в екосистемах з географічної та екологічної точки зору. Для позначення просторової взаємодії природних явищ в рамках визначеного е ...

Заходи щодо зменшення пестицидного навантаження на агроекосистеми
Еколого-технологічна, санітарно-гігієнічна характеристики та оцінка пестицидів. Збирання високих урожаїв сільськогосподарських культур у сучасних умовах неможливе без захисту рослин, який в ...

Особливості фітоценозів Корецького лісництва Рівненського лісгоспу
Ліс регулює водний стік, пом’якшує клімат навколишнього середовища, водний режим ґрунтів і, особливо, пасовищних земель, покращує погодні умови, захищає поля від суховіїв, пилових бур, захищ ...