Фактори, що випливають на накопичення 137Cs і 90Sr рослинами

Надходження 137Сs у рослини із ґрунту в середньому у 5 - 10 разів менше, ніж 90Sr. Найбільш інтенсивно відбувається накопичення радіонуклідів у листях і стеблах, і значно слабкіше у генеративних органах рослин. Рослини, що містять більше кальцію, накопичують 90Sr у підвищених кількостях, а калію - 137Сs. Озимі зернові культури (пшениця, жито) накопичують у 2 - 2,5 рази менше 137Cs і 90Sr, ніж ярі зернові (пшениця, ячмінь, овес). Бобові, а саме люпин, люцерна, конюшина, вика, соя, горох, квасоля накопичують в більшій мірі 137Сs. Також гречка разом з калієм у великих кількостях накопичує і цезій з його радіоактивним ізотопом 137Сs [81, 35, 90, 141, 153].

Міжвидові відмінності сільськогосподарських рослин у накопиченні цих радіонуклідів сягають багатьох десятків разів. Так, різниця у накопиченні 137Сs у зерні гречки, сої і кукурудзи досягає 60 разів. Кількість 90Sr в сіні бобових трав в 2-10 разів вища, ніж у злакових. Злакові трави нагромаджують 90Sr у декілька разів менше, ніж усі інші види лугової рослинності. Так, щільнокущові злаки - костриця овеча і тонконіг польовий, акумулюють в 1,5-3 рази більше 90Sr, ніж кореневищні - пирій повзучий і стоколос безостий [68, 80, 88, 102].

У порядку зменшення вмісту радіонуклідів окремі види рослин розміщуються у такій послідовності: зернові та зернобобові: гречка < соя < боби < квасоля < горох < овес < жито < ячмінь < просо < тритікале < кукурудза < пшениця; кормові (зелена маса): люпин жовтий < капуста кормова < вика < соняшник < конюшина < тимофіївка < костриця безоста < кукурудза; технічні: редька олійна < ріпак < буряки цукрові < соняшник < льон [35, 68, 88, 141].

З овочевих культур, які складають значну частку в раціоні людини, мабуть найбільше усього накопичують 90Sr коренеплоди і бульбоплоди. За їхньою відносною часткою в раціоні перше місце займають картопля і буряки столові. Суттєва частка належить моркві й капусті. У відносно великих кількостях ці овочеві культури накопичують також 137Сs, утворюючи в порядку зменшення кількості цього радіонукліду такий ряд: капуста - буряк столовий - салат - морква - картопля - огірок - гарбуз - помідор [35, 67, 68, 141].

Запобігання, а точніше мінімізація, переходу радіонуклідів з ґрунту в рослини - одне з головних завдань всієї системи ведення сільського господарства на забруднених радіонуклідами угіддях. В залежності від властивостей ґрунту, ступеня його забруднення, видів рослин, що вирощуються, шляхів використання врожаю застосовують різні заходи, які в багато разів можуть зменшити нагромадження радіонуклідів у продукції рослинництва. Звичайно виділяють п’ять основних комплексних систем зниження надходження радіонуклідів у рослини: прийоми обробітку ґрунту, застосування хімічних меліорантів та добрив, зміна складу рослин у сівозміні, зміни у режимі зрошення і застосування спеціальних засобів [13, 118].

Таким чином, як свідчать літературні джерела, питання накопичення 137Cs і 90Sr основними видами сільськогосподарських культур досить детально вивчено як в модельних експериментах, так і в польових дослідженнях на різних типах ґрунтів. Поряд з цим збільшення інтенсивності міграції 90Sr на слідах радіоактивного забруднення, де значна частка припадає на дрібно дисперговані частинки ядерного палива, зумовлює необхідність подальшого вивчення стану міграції радіонуклідів в системі “ґрунт - рослина”, а залежність інтенсивності накопичення радіонуклідів від агрохімічних властивостей ґрунтів зумовлює необхідність вивчення інтенсивності міграції радіонуклідів в умовах конкретних агроекосистем.

Цікаві статті з розділу

Очищення води за допомогою озонування
Прогрес людства, розвиток культури і саме життя знаходяться в прямій залежності від запасів, збереження і використання води. Загальні запаси води на земній кулі за оцінкою М.І. Львовича ск ...

Наукові основи раціонального користування та управління навколишнім середовищем
Тема контрольної роботи "Наукові основи раціонального користування та управління навколишнім середовищем". В умовах зростаючого антропогенного впливу на навколишнє середовище оч ...

Ліс як об'єкт правової охорони
В Україні прийнято чимало нормативно правових актів щодо використання лісових ресурсів та цінних властивостей лісу, а також щодо його охорони. На жаль на практиці застосування цієї норматив ...