Методика досліджень

Методологічною основою дослідження є концепція сталого розвитку, її секторальні складові - засади збалансованого землекористування, лісокористування, водокористування, збереження біорізноманіття, необхідні для комплексної оцінки усіх ресурсів лісу. Оцінку економіко-екологічних показників лісових ресурсів у досліджуваних регіонах здійснювали відповідно до кадастру лісів України та відповідних загальновизнаних наукових методів галузі. Для одержання базової інформації використано фондово-облікові і статистичні матеріали та літературно-патентний пошук. Дослідження ґрунтували на підходах і методах ресурсознавства, лісівництва і лісознавства, економіки лісового господарства, ландшафтної екології, геоботаніки.

Застосовували такі методи дослідження: лісівничо-таксаційні - для закладки пробних площ та характеристики лісових екосистем; еколого-економічної оцінки - для характеристики структури і запасів лісових ресурсів; ландшафтної екології та лісознавства - для оцінки стану лісових ресурсів та їх екологічної ролі у водозбірних ландшафтах; системного, ретроспективного та порівняльного аналізів на популяційно-видовому, біоценотичному, екосистемному та ландшафтному рівнях (інформаційно-аналітичні, геоботанічні, гідрохімічні, фітоіндикаційні, методи дослідження ерозії, впливу рекреації, пірогенної деградації тощо) - для виявлення просторових, часових і структурних особливостей впливу негативних екологічних чинників, характеру, інтенсивності та механізму їхньої дії; математико-статистичні - для обробки та оцінки достовірності експериментальних даних.

Облік та аналіз природного підросту деревних рослин проводили на пробних площах розмірами 5 х 5 м, закладених на відстані 1-500 м від стіни лісу. Враховували життєздатний підріст віком два роки і старший. Кількісну оцінку рослин здійснювали за відповідними шкалами [26]. Із біометричних показників встановлювали: 1) відносний середній приріст у висоту за 2 роки, 2), середню відносну протяжність крони вздовж стовбура. Отримані на пробних площах дані опрацьовували варіаційно-статистичними методами з використанням табличного редактора EXEL з пакета MS OFFICE 2003.

Для дослідження пірогенної деградації торфових ґрунтів лісового масиву використано такі методи: порівняльно-географічний, порівняльно-профільний, ґрунтових ключів, аналітичний, статистичний. Зразки ґрунту для лабораторного аналізу відбирали з усіх генетичних горизонтів у межах профілю. У відібраних зразках ґрунтів досліджували: гігроскопічну вологу, щільність будови торфу, рН сольового та водного розчинів, вміст CaCO3, гідролітичну кислотність, зольність торфу [15, 16]. Аналіз проб води проводили загальноприйнятими в гідрохімічних дослідженнях методами. В польових умовах досліджували також видовий склад рослин непорушеного лісового торфовища та через рік після пожежі на пірогенних утвореннях.

Ступінь збалансованості, комплексності та ефективності використання лісових ресурсів та їх екологічних і інших функцій оцінювали еколого-економічними методами та методом системного аналізу.

Цікаві статті з розділу

Актуальні проблеми у сфері екологічної безпеки
Екологія сьогодні набуває значення наукової основи організації раціонального природокористування. Нині вона визначається як вчення про взаємодію живих організмів з навколишнім середовищем (д ...

Еколого-біологічні дослідження місцевості
Найважливішим засобом екологічної освіти є організація різноманітних видів діяльності школярів безпосередньо в природному середовищі, в світі природи. Дане положення вимагає створення «учбов ...

Природоохоронна діяльність на територіях природно-заповідного фонду України
Одним з ефективних заходів охорони довкілля є заповідання. Більш як 100 років минуло з часу започаткування активної форми збереження й відтворення незайманих ландшафтів в Україні. На 1 січня ...