Методика досліджень
Методологічною основою дослідження є концепція сталого розвитку, її секторальні складові - засади збалансованого землекористування, лісокористування, водокористування, збереження біорізноманіття, необхідні для комплексної оцінки усіх ресурсів лісу. Оцінку економіко-екологічних показників лісових ресурсів у досліджуваних регіонах здійснювали відповідно до кадастру лісів України та відповідних загальновизнаних наукових методів галузі. Для одержання базової інформації використано фондово-облікові і статистичні матеріали та літературно-патентний пошук. Дослідження ґрунтували на підходах і методах ресурсознавства, лісівництва і лісознавства, економіки лісового господарства, ландшафтної екології, геоботаніки.
Застосовували такі методи дослідження: лісівничо-таксаційні - для закладки пробних площ та характеристики лісових екосистем; еколого-економічної оцінки - для характеристики структури і запасів лісових ресурсів; ландшафтної екології та лісознавства - для оцінки стану лісових ресурсів та їх екологічної ролі у водозбірних ландшафтах; системного, ретроспективного та порівняльного аналізів на популяційно-видовому, біоценотичному, екосистемному та ландшафтному рівнях (інформаційно-аналітичні, геоботанічні, гідрохімічні, фітоіндикаційні, методи дослідження ерозії, впливу рекреації, пірогенної деградації тощо) - для виявлення просторових, часових і структурних особливостей впливу негативних екологічних чинників, характеру, інтенсивності та механізму їхньої дії; математико-статистичні - для обробки та оцінки достовірності експериментальних даних.
Облік та аналіз природного підросту деревних рослин проводили на пробних площах розмірами 5 х 5 м, закладених на відстані 1-500 м від стіни лісу. Враховували життєздатний підріст віком два роки і старший. Кількісну оцінку рослин здійснювали за відповідними шкалами [26]. Із біометричних показників встановлювали: 1) відносний середній приріст у висоту за 2 роки, 2), середню відносну протяжність крони вздовж стовбура. Отримані на пробних площах дані опрацьовували варіаційно-статистичними методами з використанням табличного редактора EXEL з пакета MS OFFICE 2003.
Для дослідження пірогенної деградації торфових ґрунтів лісового масиву використано такі методи: порівняльно-географічний, порівняльно-профільний, ґрунтових ключів, аналітичний, статистичний. Зразки ґрунту для лабораторного аналізу відбирали з усіх генетичних горизонтів у межах профілю. У відібраних зразках ґрунтів досліджували: гігроскопічну вологу, щільність будови торфу, рН сольового та водного розчинів, вміст CaCO3, гідролітичну кислотність, зольність торфу [15, 16]. Аналіз проб води проводили загальноприйнятими в гідрохімічних дослідженнях методами. В польових умовах досліджували також видовий склад рослин непорушеного лісового торфовища та через рік після пожежі на пірогенних утвореннях.
Ступінь збалансованості, комплексності та ефективності використання лісових ресурсів та їх екологічних і інших функцій оцінювали еколого-економічними методами та методом системного аналізу.
Цікаві статті з розділу
Оцінка міграції цезію і стронцію на радіоактивно забруднених агроландшафтах приватних господарств та присадибних ділянок південної частини Київської області
Актуальність теми. Масштаб Чорнобильської
катастрофи, найтяжчої за всю історію людства техногенної катастрофи, добре
відомий як вченим, так і політикам всього світу. В навколишнє середовище
...
Еколого-економічні аспекти раціонального природокористування
Суттєво:
Після
вивчення матеріалу ви повинні:
Знати:
- що
таке екологічний збиток; з яких витрат він складається;
- як
встановлюється плата за забруднення навколиш ...
Квартира як біогеоценоз
Біогеоценози - елементарні одиниці
біосфери. Масштаби біогеоценозів в природі надзвичайно різні. Неоднакова також
ступінь замкнутості підтримуваних в них кругообігів речовини, тобто
багатор ...