Основні джерела забруднення водного середовища важкими металами

У незначних концентраціях важкі метали завжди містяться у водоймах. Однак ця величина зазнає відчутних змін, які залежать від гідрометеорологічних умов, хімічного складу ложа водойми та грунтового покриву водозбірної площі, інтенсивності розвитку вищої водної рослинності, планктону, бентосу. Природні концентрації металів не значні. Так, наприклад, у воді чистих річок концентрація ртуті становить не більше 0,2×10-3 мг/л, вміст цинку коливається у межах 0,008-0,35 мг/л, кадмію - 0,013 мг/л, свинцю - 0,001-0,013 мг/л, міді - 0,003-0,005 мг/л [8].

Внаслідок діяльності людини у поверхневих водах і неглибоких грунтових водах зустрічається понад 650 хімічних сполук. Антропогенне джерело додає до природного річкового виносу двократну кількість ртуті, 12-15 кратне - свинцю, міді, цинку.

У різних галузях промисловості з кожним днем збільшується число застосовуваних хімікатів. Тільки у сільському господарстві використовується понад 145 хімічних сполук. Значна кількість важких металів адходить до атмосферного повітря від підприємств чорної та кольорової металургії. Значними забруднювачам довкілля є ТЕС. Встановлено, що у 1 т. кам’яновугільної золи Трипільської ТЕС у середньому міститься 200 г. свинцю, 700 г - нікелю, 200 г - цинку та олова, 300 г - кобальту. Внаслідок вимивання атмосферними опадами на прилеглі до ТЕС території випадає щорічно 28-56 т/км2 зольного пилу [16]. В останні десятиріччя до перелічених джерел, потужність яких не зменшується, додалися нові - підприємства харчової та переробної промисловості, приборо- та машинобудування, електроніки, різних галузей хімічного виробництва, гірничодобувної промисловості [11].

Значний вплив на забруднення навколишнього середовища має автотранспорт. Так, при спалювані 1 л пального у повітря потрапляє 200-400 мг свинцю. В результаті спалювання рідкого палива до навколишнього середовища викидається від 180 до 260 тис. т. сполук свинцю, що у 60-130 разів перевищує природне надходження свинцю до атмосфери при вулканічних виверженнях (2-3 тис. т. на рік).

Існує і інше джерело забруднення свинцем довкілля - це полювання. Підраховано, що у мисливських господарствах штату Вашингтон на кожний квадратний метр площі водойм припадає 21 дробинка. У Канаді щорічно розсіюється близько 6 тис. т. дробі. Крім свинцю до дробі додають ще до 2% миш’яку, тому свинцеве забруднення тягне за собою і миш’якове. Внаслідок цього у США щорічно гине від свинцевого отруєння 2-3 млн. водоплавних птахів.

Що стосується України, то її внутрішні водойми у значній мірі забруднені важкими металами, що пов’язано з інтенсивним розвитком металургії, гірничодобувної, хімічної промисловості. Значна кількість теплоелектростанцій працює на вугіллі та мазуті. Суттєвий вплив на забруднення повітряного та водного середовища має автотранспорт. Водосховища Дніпровського каскаду розташовані у густонаселених індустріальних та аграрних районах., де внаслідок екстенсивного ведення сільськогосподарського виробництва, високої концентрації промислових та енергетичних потужностей, проявляється тенденція до зростання концентрації важких металів у водному середовищі. Протягом 90-х років концентрація міді, цинку та свинцю збільшилися у 1,5-3 рази у порівнянні з початком 80-х років [26].

Значний вплив на якість води у водосховищах Дніпра мала аварія на Чорнобильській АЕС. При проведенні заходів щодо ліквідації її наслідків наряду з іншими речовинами було застосовано скидання у розплавлений реактор тисячі тон свинцю. Внаслідок цього у воді Київського водосховища у травні 1986 р. вміст свинцю досягав 90 мкг/л, у той час як у 1985 р. його вміст не перевищував 10 мг/л [19].

Основними джерелами забруднення води Кременчуцького водосховища є побутові та промислові стічні води м. Канева, м. Золотоноши, м. Черкаси. Так, протягом року Черкаський водоканал скидає 51,1 млн. м3 стічних вод, причому понад 50% - без відповідної очистки. Завдяки цьому з ними до водосховища щодоби надходить 1,2-2,0 т органічних речовин, 14-15 кг важких металів [6].

Серед водосховищ дніпровського каскаду найбільш забрудненими важкими металами є Запорізьке та Каховське водосховища. Так у воді Каховського водосховища концентрація міді досягає 220 мкг/л, цинку - 170 мкг/л, марганцю - 180 мг/л, свинцю - 145 мкг/л, хрому - 160 мкг/л. Звертає увагу перевищення рибогосподарських нормативів для води за вмістом міді у 9-150 разів, цинку - у 1,5-2,0 рази, свинцю - у 1,5 рази. Таким водосховища Дніпра, зокрема Кременчуцьке водосховище, знаходяться під сильним антропогенним пресом, їх екосистеми є забрудненими важкими металами, що може становити небезпеку для гідробіонтів та для людини.

Цікаві статті з розділу

Гідрометцентр як суб’єкт екологічного моніторингу
Комплексна лабораторія спостереження за природним середовищем (КЛНЗПС) Донецького центру гідрометеорології (ЦГМ) входить у склад базової системи моніторингу за забрудненням навколишнього середовища, з ...

Вплив теплових електростанції на навколишнє середовище. Шляхи зниження негативного впливу на навколишнє середовище
Споживання енергії є обов'язковою умовою існування людства. Наявність доступною для споживання енергії завжди було необхідно для задоволення потреб людини, збільшення тривалості та поліпшен ...

Проектування безвідходного виробництва з використанням біоконверсійних технологій утилізації відходів тваринництва
Біотехнологія – напрямок сучасної науки і техніки, головним завданням якого є використання біологічних процесів, систем і організмів в різних галузях людської діяльності (сільське господарс ...