Поверхневі води
Біля сіл Датинь, Велимче через Ратнівщину довжиною 12 кілометрів протікає ще одна притока Прип'яті - р.Турія. Її загальна довжина 184 км, площа водного басейну 2900 км2. Біля с.Датинь береги висотою 4-6 метрів, місцями відкриваються крейдові породи.
Окрім того, у краї було багато малих річок. Однак їх значну кількість поглинули меліоративні канали. Нині на території району протікають річки-канали: Турський, Козачий Рів, Селище, Панський Рів, Рита, Теребовичівський, Новий, Вижівський або Залухівський, Хабарище, Котичицький, Оріхівський, забуті: Лючка, Свята, Ба-тови, Гнила, Тур та інші. На Ратнівщині налічується 32 озера, їх основні характеристики наводяться в додатку Б.
Як видно із таблиці, найбільшим озером Ратнівщини є Турське (Тур). Його береги низькі, заболочені. Вода із озера Турським каналом, викопаним у 1839-1843 роках, відводиться до меліоративної системи. Нині озеро оточено дамбою, бо є водоприймачем осушувально-зволожувальної системи. Вода бурувато-коричневого кольору. Прозорість 0,3-0,4 м. Пересічна мінералізація 0,41 г/л. Дно покрите торф'янистим мулом, у південно-східній частині - піщаними відкладами.
Турське озеро багате запасами сапропелю. Середня глибина його залягання 2,3 метра. За оцінками науковців, в озері 6,5 млн. тонн цієї сировини. Окрім того, запаси сапропелю є в озерах Волянське - 1,3 млн. тонн, Оріхове - 1,2 млн., Любовель - 485 тис, Любань - 406 тис, Тісоболь - 348 тис, Бронно - 397,4 тис. та інші.
У районі є майже десяток невеликих водойм природного і штучного походження. Так, біля села Шменьки невелике озерце появилося після видобування торфу на добриво. Місцеві жителі тут нарізують шматки торфу, який після ви-сушення використовується як паливо. На цьому озерці гніздяться крячки, інші болотні птахи. Таких безіменних "озюрок" є декілька, зокрема біля села Гута та інших [18, 143].
Про використання водяних плес жителями Ратнівщини збереглися письмові свідчення початку XVI століття. Риби було тоді дуже багато. У деяких документах тієї пори згадується, що весною по річці Прип'ять риба йшла такими косяками, що весло не можна було у воду встромити. Заготовляли її в ратнівських водоймах і бочками возили до Гданська, або, як передає легенда, доставляли соми із озера в Самарах аж до Варшави. Також для власного вжитку поселяни збирали в плавнях цілі човни яєць диких качок, лисух.
І нині озерні та болотяні нетрі бережуть таємниці, пов'язані з тими давніми часами. У сімдесятих роках біля Заболоття на місці дерев'яного моста на дорозі, що веде в с.Заліси, будувався новий, залізобетонний. Меліоратори розширювали магістральний канал, підводили до нього бічні відгалуження. Раптом екскаватор на торф'яній товщі на глибині понад три метри зачепився за щось масивне. Виявилось, що це був великий човен, почорнілий від часу, який пролежав тут не менш 6-8 століть. Він повністю видовбаний із дуба і служив, мабуть, не одному поколінню не тільки для рибалок, а, судячи з великих розмірів, перевозив й інші вантажі. Нині місцеві рибалки майструють із дощок плоскодонні човни, які інколи називають "шугалії".
Віками озера Ратнівщини годували жителів. Риба була й товаром, який можна було вигідно продати. Вилов риби у 40-х роках був поставлений на промислову основу.
З тих пір відбувалися різні реорганізації. У дев'яностих роках у районі діяло міжгосподарське підприємство по вирощуванню і вилову риби. Воно, наприклад, у 1990 році в чотири озера випустило 15 тонн рибного малька. Проте й на сьогоднішній день озера не мають ефективних господарів, які пильно охороняли б це багатство, добивалися його примноження. За останні десятиріччя різко знизилася кількість запасів цінних порід риб. Особливу загрозу становить канадський сомик, який повільно росте й знищує ікру та молодняк цінних порід риб. Правда, вживаються заходи до збереження у водоймах краю риби. Діють різноманітні інспекції [18, 144].
Цікаві статті з розділу
Екологія регіону
Екологія людини є міждисциплінарною наукою, яка вивчає закономірності
взаємодії людей із навколишнім середовищем, і є спільним науковим підрозділом
географії, соціоекології та медицини, що в ...
Адміністративні правопорушення в галузі охорони природи
Проблемою ефективного
природокористування, забезпечення суспільства необхідними життєвими умовами ще
в античні часи впливали на формування світогляду й сприйняття природи як єдиної
системи. ...
Виснаження та деградація ґрунтових ресурсів
Земельний фактор, як і повітря, вода, біосфера, сонячна
енергія, є найважливішою складовою навколишнього природного середовища. Земна
твердінь (суходіл) виконує значну кількість необхідних і ...