Дезінтеграція шельфових льодовиків Антарктичного півострова
Шельфові льодовики схожі на великі горизонтальні плити, які розташовані на воді та прикріплюються своєю внутрішньою, тиловою частиною до материка. Ці гігантські льодовикові плити знаходяться на плаву і рухаються до відкритого моря Вони оточують значну частину узбережжя Антарктиди, в той час, як в Арктиці існує лише кілька малих шельфових льодовиків. Основна частина льодовиків знаходиться на узбережжі Антарктиди, що межує з Атлантичним та частково з Тихим океаном. Площа шельфових льодовиків у цьому секторі у 12 разів більша, ніж в Індо-Тихоокеанському.
Інформація про площу шельфових льодовиків надходить зі звітів експедицій, даних аерофотографування та супутникових знімків. Починаючи з 1950-х років, близько 8000 км кв. площі шельфових льодовиків Антарктичного півострова зруйнувалось і у вигляді айсбергів було винесено в океан. Дезінтеграція шельфових льодовиків протягом року відбувається за рахунок процесів танення та відколу айсбергів. Відокремлення айсбергів може бути частиною звичайного життєвого циклу шельфових льодовиків, а прискорення зменшення розмірів малих шельфових льодовиків Антарктичного півострова найімовірніше пов'язане зі змінами клімату.
Потепління «підштовхнуло» південну ізотерму. За підрахунками вчених, всі шельфові льодовики, що розташовані поміж ізотермами -5°С, повинні зменшити свої розміри чи взагалі зникнути протягом століття. Наприклад, шельфовий льодовик Ворді. шельфовий льодовик у протоці Принца Густава та шельфовий льодовик Ларсена, що розташований у морі Уедделла.
Шельфовий льодовик Ларсена знаходиться під увагою вчених з 1995 року, коли зруйнувався його північний сектор (Ларсен А). Починаючи з 31 січня 2002 року, протягом 35 днів, близько 3,250 км кв. площі шельфового льодовика Ларсена В дезінтегрувало. За останні п'ять років шельфовий льодовик зменшився на 5,700 км кв. Вчені Університету Колорадо, досліджуючи шельфовий льодовик Ларсена з'ясували, що швидкій дезінтеграції шельфу сприяють озера талої води, які утворюються внаслідок потепління клімату на поверхні шельфового льодовика наприкінці літа. Талі води просочуються у тріщини та, замерзаючи протягом зими, розширюють їх [9, 33].
За думкою вчених, ми живемо наприкінці періоду потепління, що тривав понад 10 тисяч років, тобто через кілька тисячоліть може наступити новий льодовиковий період. Зупинить свій рух Гольфстрім. Його теплі води перестануть омивати північне і західне узбережжя Європи. А у морі Росса стане значно тепліше. Вчені виявили цікавий феномен, який назвали «біполярними гойдалками». Якщо у північній півкулі спостерігається похолодання, то в південній півкулі - потепління. Коли б Гольфстрім припинив свій рух, все накопичене ним тепло залишилося б у південній півкулі Північна частина планети замерзла б.
У комп'ютерній моделі, створеній вченими Бременського університету, добре видно, що температура в північній півкулі залежить від площі, зайнятої морським льодом в Антарктиці Там, у морі Уедделла, що знаходиться на схід від Антарктичного півострова, розташований природний «двигун» клімату, роль якого вчені тільки починають розуміти: гігантський підводний «насос», що підтримує всю систему течій на нашій планеті. Холодна вода занурюється вглиб моря Уедделла зі швидкістю 4-6 млн. кубічних метрів у секунду, а потім повергає па північ. Щодня цей «конвеєр» переносить до 24 трильйонів кіловат-годин енергії. Ретельно описавши його роботу, можна створити реалістичну схему циркуляції води у Світовому океані і модель клімату па планеті. Спостереження за цим підводним «насосом» ведуться всього десять років. Однак за цей час зафіксоване підвищення середньої температури воді ї на 0.1 °С 3 цього випливає, що «конвеєр» став рухатися енергійніше. Проте вчені поки що не впевнені в тому, як ця зміна може вплинути на клімат у Євразії. Якщо шельфові льодовики Антарктиди дезінтегрують, у морі Уедделла стане ще більше прісної води. Вона не тоне в солоній морській воді, і підводний «насос» почне працювати з перебоями. Морські течії зупиняться. У Північній півкулі стане холодніше [9, 34].
Протягом другої половини XX століття зникли сім шельфових льодовиків, у тому числі і ті, що існували останні 2000 років. Дуже яскраво про підвищення температури свідчить розташування межі розповсюдження айсбергів у Південному океані: зараз вона розташована на 10-15° південніше порівняно з кінцем XIX сторіччя.
Цікаві статті з розділу
Оцінка стану екологічної системи басейну річки Інгул
Нині екологія стала теоретичною основою та науковою базою для розробки питань охорони природи й раціонального використання її ресурсів, визначення стратегії й тактики гармонізації взаємин людського су ...
Демекологічні аспекти стану полинозоутворюючої флори в структурних компонентах урбоекосистеми Корсунь-Шевченківський
Алергенні рослини, пилок яких є одним з основних джерел алергійних хвороб, усе більше привертають увагу вчених - ботаніків, алергологів, екологів тощо. В останні десятиліття алергія є глобальною медик ...
Тваринний світ та його охорона
Тема реферату з дисципліни "Екологія і охорона навколишнього
середовища" - "Тваринний світ та його охорона".
Тваринний світ є важливою частиною
біосфери нашої планети. ...