Фізико-географічна характеристика Дніпродзержинського водосховища
Дніпродзержинське водосховище - одне з шістьох великих українських водосховищ на Дніпрі. Розташоване частково у Кіровоградській, Полтавській та Дніпропетровській областях.
Площа Дніпродзержинського водосховища 567 км², об'єм води бл. 2,45 км³. Довжина 114 км, ширина не більше 8 км, максимальна глибина - 16 м. Довжина берегової лінії 360 км. Праві береги водосховища високі (до 10-25 м), круті, подекуди урвисті, розчленовані ярами та балками; ліві - низькі (до 2-5 м), пологі, до них прилягають мілководні ділянки водосховища. Замерзає в листопаді - січні, скресає у березні. Товщина криги до 65 см. Водообмін у водосховищі відбувається 18-20 разів на рік.
Стік проходить транзитом, тому коливання рівня не перевищують 0,5-1 м. Максимальні рівні спостерігаються у період весняної повені.
Гребля завдовжки 35 км є однією з найбільших у світі. Гребля розташована на захід від Дніпродзержинська. На ній міститься Дніпродзержинська ГЕС, побудована у 1964 році.
Найбільші міста біля Дніпродзержинського водосховища: Кременчук, Дніпродзержинськ, Комсомольськ і Верхньодніпровськ.
Дніпродзержинське водосховище ділиться на три ділянки:
верхня ділянка - тягнеться від греблі Кременчуцького водосховища до села Кам'яні Потоки. Вона являє собою затоплене русло Дніпра;
центральна ділянка - від села Кам'яні Потоки до села Бородаївка - займає більше половини площі водосховища;
нижня ділянка - від села Бородаївка до греблі Дніпродзержинського водосховища.
У Дніпродзержинське водосховище впадають вісім приток. У Дніпродзержинське водосховище впадають річки: Ворскла, Псел, Орель (старе гирло), Омельник, Домоткань, Самоткань.
У водосховищі поширені 177 видів водоростей та 39 видів вищих водяних рослин, що займають площу близько 55 км². Багато планктонних і донних безхребетних (найпростіші, ракоподібні, молюски, комахи та інші). Водиться 30 видів риб.
У Дніпродзержинському водосховищі переважають: плотва, окунь, лящ, краснопірка, уклея, язь, ялець, вівсянка, густера, жерех, щука, судак, сом.
Рідше зустрічаються: головень, лин, піскар, гірчак, сазан, голець, щиповка, колючка, йорж, бички.
Цікаві статті з розділу
Еколого-економічна оцінка впливу мисливської фауни на агроценози Центрального Придніпров`я
Об’єкти
досліджень - мисливська видів птахів, агроценози.
Мета
роботи - дослідити сучасний стан мисливських видів
птахів Центрального Придніпров’я на прикладі Черкаської області: динамік ...
Дослідження соціоекологічної системи свинокомплексу в Баштанському районі
Метою
курсової роботи є аналіз соціоекологічної системи свинокомплексу в Баштанському
районі. Для досягнення мети було розроблено карту-схему території розташування
екосистеми, обгрунтовано ...
Методологічні аспекти екологічного менеджменту
Менеджмент є наукою, яка динамічно розвивається з початку 20ст.
Екологічний менеджмент виокремився в самостійну галузь дещо пізніше, наприкінці
20ст. Вчені, державні діячі, уряди багатьох кр ...