Історія дослідження Антарктиди

Досі не знайдено остаточної відповіді на питання: «Хто відкрив Антарктиду?» Ще в І ст. н. є. Помпоній Мела в книзі «Про будову Землі» писав, що на півдні простягається величезний материк, оточений з усіх боків водами.

В середні віки ходили чутки про існування великого південного континенту, розташованого далеко на південь від екватора. Невідома Південна земля - Terra Australis nondum cognita - «Тера Аустраліс Інкогніта» уявлялась зеленою та чарівною, приваблювала своїми природними багатствами і змальовувалась на середньовічних картах такою, що простягалася далеко за Південне полярне коло. Після відкриття Нового світу іспанські і португальські мореплавці, а слідом за ними англійські і французькі, поступово просувались у своїх мандрівках на південь уздовж узбережжя Південної Америки до самого мису Горн і далі до Південного океану. Вони були впевнені, що якщо цей континент і існує, то він відокремлений від інших земель небезпечними морями і лежить далеко на півдні. І дійсно, найширша та найнебезпечніша протока Дрейка відокремлює Антарктиду від найближчого до неї материка - Південної Америки. Свою назву протока одержала від імені сера Френсіса Дрейка - пірата та англійського віце-адмірала. У 1832 році, починаючи навколосвітню подорож. Дрейк виявив, що Вогняна Земля - не виступ Південної Америки, а архіпелаг островів [11, 345].

Хоча ця протока з більшим правом могла мати назву - протока Осеса - на честь іспанського капітана, який у 1526 році перший порушив легенду про «австральний материк», що починається біля Магелланової протоки, і який «бачив кінець Землі». Маленьке судно під командою Франсіска Осеса бурею було віднесено від входу в Магелланову протоку далеко на південь - до 55° пд. ш. Він бачив південно-східну окрашу одного з островів архіпелагу Вогняна Земля. Це було важливе відкриття, але в той час на нього не звернули уваги.

Перші записи спостережень будь-яких земель у цих водах відносять до 1675 року, коли англійський купець Антоніо де ла Роше відкрив групу субантарктичних островів. Він повертався із Перу на двох торгових кораблях повз мис Горн. Сильним штормом кораблі були занесені далеко на схід. На широті 55° пд. ш. моряки побачили вкриту снігом землю. Кораблі були змушені сховатися в бухті і впродовж двох тижнів чекати, поки закінчиться шторм. Тепер вважають, що це були острови Південна Георгія.

На карті варіацій магнітного поля, опублікованій у 1700 році Едмундом Галлеєм, є натяк на Південний континент, зафіксований тільки в малюнках незвичайних птахів та айсбергів, що плавають у «Льодовому океані». На карті є такий запис «Океан у цій своїй частині багатий тваринами, які нагадують щось середнє між птахом і рибою. Шия в них довга, як у лебедя, а плавають так, що їх тіло повністю занурене у воду, тільки інколи піднімають свою довгу шию, щоб ковтнути повітря». Так Галлей описував добре відомих тепер жителів Південного океану та Антарктики птахів - пінгвінів [16, 72].

У 1773 - 1775 роках великий англійський мореплавець і дослідник Джеймс Кук здійснив навколосвітню подорож вздовж 50-ї південної паралелі, щоб відкрити і нанести на карту південний континент. 30-го січня 1774 року він досяг найпівденнішої точки своєї подорожі. Далеко за Полярним колом на широті 71° пд.ш. щільний паковий лід змусив Кука повернутися назад. Він. вирішив, що південного континенту немає, хоча і зробив запис у бортовому журналі про «країну, долею приречену бути похованою під вічним снігом і льодом». Подорож Кука заперечила існування «Південної землі» принаймні на широтах 60° пд.ш. і повністю змінила концепцію, на якій базувались пошуки. Кук зафіксував велику кількість китів та тюленів у цих водах. До речі, ця новина дуже зацікавила деяких багатих людей в Європі та Америці.

Цікаві статті з розділу

Поняття про біосферу та атмосферу
Найхарактернішою істотною рисою планети Земля є існування на ній життя. Усю сукупність живих організмів та ту частину речовини планети, що перебуває в постійному обміні речовиною і енергією ...

Проблеми утилізації твердих побутових відходів в малих містах (а прикладі смт. Ставище)
У результаті неконтрольованих демографічних процесів ряду азіатських країн відбувся різкий ріст чисельності населення Землі, що уже перевищує 6,4 млрд. докорінно змінився вплив людини на при ...

Заходи щодо зменшення пестицидного навантаження на агроекосистеми
Еколого-технологічна, санітарно-гігієнічна характеристики та оцінка пестицидів. Збирання високих урожаїв сільськогосподарських культур у сучасних умовах неможливе без захисту рослин, який в ...