Платежі за викиди та скиди забруднюючих речовин у Харківському районі
(2.6)
де Млі - обсяг скиду і - тої забруднюючої речовини в межах ліміту, т;
Мпі - обсяг понадлімітного скиду (різниця між обсягом фактичного
скиду і ліміту і - тої забруднюючої речовини), т;
Нбі - норматив збору за тонну і - тої забруднюючої речовини, грн./т;
Крб - регіональний (басейновий) коригуючий коефіцієнт;
Кп - коефіцієнт кратності збору за понадлімітні скиди
забруднюючих речовин - 5.
В таблиці 2.4 наведено дані для розрахунку суми збору за скиди забруднень у Харківському районі.
Дані в таблиці 2.4 наведені на підставі матеріалів Національної доповіді про стан навколишнього природного середовища у Харківській області за 2006р.
Таблиця 2.4 - Вихідні дані для розрахунку суми збору за скиди забруднень у Харківському районі [3]
Назва речовини |
Обсяг скиду, т |
Норматив плати, грн./т |
1. Органічні речовини (за показниками БСК5) |
30,5 |
21 |
2. Завислі речовини |
23,6 |
1,5 |
3. Нафтопродукти |
0,0963 |
309 |
4. Азот загальний |
12,8 |
10,5 |
Розрахунок суми збору за скиди стаціонарними джерелами забруднення у Харківському районі. Враховуючи те, що обсяги скидів забруднюючих речовин у Харківському районі знаходяться в межах ліміту, розрахунок здійснюється за наступною формулою:
=(21 грн./тЧ30,5 тЧ2,2)+(1,5 грн./тЧ23,6 тЧ2,2)+(309 грн./тЧ0,0963 тЧ2,2)+(10,5 грн./тЧ12,8 тЧ2,2)=1409,1 грн.+77,88 грн.+65,46 грн.+295,68 грн.=1848,12 грн.
Таким чином, збиток перевищує суму збору майже в 12 разів. Таким чином, компенсація завданого збитку водним об’єктам в результаті скиду забруднюючих речовин складає лише 6 %, що є занадто низьким показником. Тобто, незважаючи на те, що кожного року підприємства, організації, установи, що здійснюють забруднення водних об’єктів, вкладають кошти у відновлення та захист водних об’єктів, не компенсують у повному обсязі завдані ними збитки. Таким чином, існує нагальна необхідність підвищити нормативи плати за викиди та скиди забруднюючих речовин у атмосферне повітря та водні об’єкти відповідно. Причому, сума збору повинна бути не меншою, ніж сума нанесеного збитку.
Система екологічних платежів створює фінансову основу природоохоронної діяльності і формує економічний мотиваційний інструментарій зниження деструктивного впливу на природне середовище. Однак, кардинальних успіхів у вирішенні екологічних проблем можна досягти лише за умови зміни стратегічних напрямків реалізації економічної політики, спрямування її на екологізацію всього циклу виробництва і споживання продуктів і послуг [2].
Для збереження та покращення екологічного стану всіх компонентів природного середовища необхідно зменшити негативний антропогенний вплив, а плата за завдану шкоду повинна бути адекватною нанесеному збитку, тобто повинен виконуватись один із принципів сталого розвитку: "Забруднювач навколишнього природного середовища повинен платити за завдану йому шкоду і ця плата повинна бути адекватна нанесеному збитку".
Цікаві статті з розділу
Вирішення глобальних енергетичних проблем на прикладі країн Європи
Актуальність
дослідження. Розвиток людського суспільства нерозривно пов’язаний з
використанням природних ресурсів нашої планети, з споживанням різних видів
енергії в все зростаючих масштаба ...
Екологічні наслідки військової діяльності
Надзвичайні екологічні ситуації, що виникають внаслідок різного роду
причин (господарської чи будь-якої іншої діяльності, аварій, катастроф,
стихійних лих), негативно впливають на стан навко ...
Оцінка стану міської системи м. Києва
Як у нашій
країні, так і у всьому світі загалом в останні десятиліття спостерігається
різке погіршення екологічного стану довкілля, у тому числі системи
«людина-місто». Саме місто з усіма й ...