Аналіз економічних складових екологічних втрат
Екодеструктивні зміни в довкіллі спричиняють негативні процеси в економічних системах. Ці процеси, що призводять до виникнення економічних збитків, можуть бути охарактеризовані таким чином.
По-перше, відбувається зниження вироблення корисно використовуваної «вільної енергії» і збільшення дисипативної (втрачається безповоротно) складової енергетичного балансу економічної системи. В економічних термінах, що характеризують стан господарських систем, це означає:
- збитки, пов’язані з втратою сільськогосподарської і лісової продукції;
- втрати основних фондів через передчасне спрацювання;
збитки, пов’язані з підвищеної захворюваністю і смертністю людей;
недоотримання доходу (прибутку підприємств, надходжень у бюджет держави та регіонів) тощо.
По-друге, економічні системи змушені нести додаткові витрати на підтримку рівня гомеостазу в погіршених умовах довкілля (реалізація механізмів негативного зворотного зв’язку). Це викликає такі види витрат:
- додаткові витрати на захист людей від шкідливих екологічних факторів (кондиціонери, фільтри, ін.) і профілактику хвороб;
- додаткові витрати на захист виробничих систем від впливу шкідливих екологічних факторів (застосування корозієстійких матеріалів, покриттів, ін.); використання стійких сортів рослин, будівництво іригаційних споруджень тощо;
додаткові витрати на компенсацію зниження продуктивності виробництв (витрати на заміщення недостачі кваліфікованих працівників, що хворіють; застосування мінеральних добрив, проведення меліоративних робіт тощо).
Фактично до цього виду витрат належать витрати на природоохоронні пристрої та споруди, хоча цей вид витрат виступає своєрідною альтернативою економічному збитку. Справа в тому, що витрати на запобігання порушенню природного середовища слугують тій же меті - підтримці існуючого гомеостазу виробництва. Саме їх базові технології невід’ємно пов’язані із впливом на довкілля і змушують використовувати спеціалізоване екологічне устаткування для пом’якшення негативних наслідків.
По-третє, внаслідок змін в середовищі економічні суб’єкти змушені нести додаткові витрати, зумовлені необхідністю зміни рівня існуючого гомеостазу:
- додаткові витрати на переозброєння виробництва (відмова від чутливих до змін середовища видів виробництва, зміна сортності та видів продукції, що виробляється, ін.);
- втрачена вигода від неможливості здійснювати виробництво продукції чи вести діяльність, чутливу до порушень довкілля; особливо це актуально для сільського і лісового господарства, рекреаційної діяльності, екотуризму тощо.
Процеси формування еколого-економічного збитку є складовим явищем, до якого не можна підходити з позиції простого підсумування можливих наслідків. По-перше, деякі ефекти становлять альтернативи один одному; по-друге, дія одних може компенсувати чи пом’якшувати дію інших; по-третє, зазначені види витрат часто взагалі важко відрізняти один від одного (до речі, як і причини, що зумовили їх виникнення).
Зокрема варто розрізняти:
- витрати на запобігання забруднення;
- витрати зі зменшення шкідливого впливу забруднення на реципієнтів (підвищення імунітету, застосування захисних покриттів);
витрати на ліквідацію наслідків забруднення (лікування хворих, закупівля нового обладнання, компенсація втрат врожаю).
Перший вид витрат - витрати на запобігання забрудненню (будівництво очісних споруджень, зміна технології, попереднє очищення палива, розвелення скидань, ін.) - можуть розглядатися як альтернатива двом іншим видам витрат. Прийнято говорити, що подібні заходи дають змогу запобігти збиткам від забруднення. Отже, вважається, що витрати на їх здійснення умовно мають включатися в поняття еколого-економічних збитків.
Що ж стосується інших двох видів витрат, то поряд із власне збитками вони становлять величину збитків, залишаючись своєрідними альтернативами: або ми втратимо в результаті шкідливого впливу забруднювачів частину сільськогосподарської продукції, або ціною додаткових витрат на добрива та інтенсифікацію ведення господарства ці втрати будуть відвернуті. Те саме можна сказати і про основні фонди. Під дією агресивних речовин - забруднювачів термін їх служби зменшується, однак він може бути наближений до нормативного шляхом застосування захисних покриттів чи витрат на додаткові ремонти.
Частина збитку виявляється одночасно у формі втрат і в компенсаційній формі.
З урахуванням зазначених причин розрахунок величини еколого-економічного збитку зводиться до трьох основних складових - втраченої, недовиробленої і компенсаційної.
Економічний збиток
від порушення природного середовища (еколого - економічний збиток) визначається суспільно необхідними витратами, що виникають внаслідок екодеструктивного впливу. Фактично, збиток характеризує зміну інтегральної еколого - економічної оцінки (збільшення витратної оцінки чи зменшення результатної) комплексу природних факторів (екосистеми) або якогось природного блага внаслідок погіршення його стану. Дія еколого - економічного збитку втілюється через погіршення економічного стану конкретних суб’єктів господарювання: в одному випадку зростають витрати отримання ними певних господарських результатів (доходу, прибутку), в іншому випадку знижується вигідність (ефективність) виробничої діяльності, тобто за тих самих витрат рівень доходу падає. Таким чином, під економічним збитком від порушення природного середовища слід розуміти виражені у вартісній формі фактичні і можливі втрати, заподіяні економічним суб’єктам внаслідок екодеструктивного впливу, а також додаткові витрати на компенсацію цих збитків [2].
Цікаві статті з розділу
Характеристика джерел забруднення атмосферного повітря в басейні річки
Борошномельне
виробництво, завдання якого полягає у переробці зерна на харчове та фуражне
борошно (рос. - мука), є одним з найдавніших надбань людської цивілізації,
коріння якого сягають у надра пе ...
Харчові ресурси Землі
Харчові ресурси - основа життя для людини. Людина успішно вміє
створювати і збільшувати для себе запаси їжі. Історія людства - пошук усе нових
і нових харчових ресурсів. Сотні тисяч років пе ...
Водне середовище міста
Міські поселення здавна
виникали по берегах рік і озер, що служили джерелом водопостачання, а
найчастіше зручним транспортним шляхом. Одночасно ріки використовувалися для
видалення рідких і ...