Екологічні дослідження ґрунтів, що знаходяться під впливом забруднення

Ґрунтовий покрив території Борівського району є типовим для степу. Найбільш поширеними ґрунтами є чорноземи звичайні малопотужні і потужні середньогумусні. Вони займають майже 86% території району. В заплавах річок поширенні чорноземи лучні, лучно-болотні, солонцюваті, сильносолонцюваті, засолені, дерново-піщані і глинисто -піщані ґрунти [8].

Ґрунтовий покрив району досить складний, на ґрунтовій карті району виділяється 37 ґрунтових виділів. Це пов’язано з різноманіттям рельєфу, умовами зволоження, ґрунтоутворюючими породами, а також з особливостями природної рослинності.

Звичайні чорноземи сформувались на лесовидних породах під різнотравно-типчаково-ковиловими степами за умов помірно-посушливого клімату і непромивного водного режиму. Вміст гумусу в них становить 5,0-7,2%, вони насичені основами мають нейтральну реакцію ґрунтового розчину. Ці високородючі ґрунти мають високий ступінь опору до антропогенного навантаження, обумовлений їх високою гумусністю та ємністю поглинутих катіонів [11].

Оскільки основною ґрунтоутворюючою породою є лесовидні суглинки, слід відзначити, що вони сприятливо впливають на екологічні функції ґрунтів. Це зумовлено багаті на обмінні іони, мають добру водо- та повітропроникність [12]. Це забезпечує виконання тими ґрунтами, які на них формуються (підвиди чорнозему звичайного) цілої низки біогеоценотичних екологічних функцій.

Усі інші ґрунтоутворюючі породи тою чи іншою мірою мають локальне поширення. Піщані породи (на боровій терасі), а також виходи супіщаних порід на крутих схилах дали початок формування промивних дерново-підзолистих і дерново-піщаних ґрунтів. Вони відрізняються іншим режимом зволоження, бідністю іонами, і, як правило, незначним вмістом гумусу. На таких ґрунтах ростуть переважно соснові ліси, опад яких (хвоя) створює кислу реакцію і тим самим, сприяє винесенню гумусу з гумусового горизонту. Це може негативно впливати на стан підземних вод.

Заплави річок та днища балок вкриті складним комплексом гідроморфних ґрунтів: лучними чорноземами, лучними, лучно-болотними і болотними ґрунтами, часто засоленими і солонцюватими.

За даними відділу землевпорядкування Борівського району площа земель, що використовуються під сільськогосподарські угіддя складає 67 310 га, в тому числі: рілля 50250 га, багаторічні насадження - 5040 га, косовиці - 1820 га, пасовища - 9916 га, господарські будівлі, двори і шляхи - 1739 га [3].

Тривале ведення сільського господарства значно знизило якість ґрунтів району. На території району було внесено велику кількість мінеральних та органічних добрив та пестицидів з яких більше 2/3 складали гербіциди.

Завдяки особливостям рельєфу на території району широко представлені ерозійні процеси (площинний змив), що призводить до змиву родючого шару ґрунтів і знижує їх якість. Через недотримання агротехнічних заходів ці процеси продовжують розвиватися. Загальна площа земель, що потерпають від водної ерозії складає 8,4 тис.га.

Одним із видів сільськогосподарського впливу на ґрунти району є склади отрутохімікатів та мінеральних добрив. Мінеральні добрива, в ряді випадків, зберігаються під відкритим небом, на невлаштованих сховищах. На території району склади мінеральних добрив відремонтовані та паспортизовані лише у 4 господарствах району. У ряді господарств не створені належні умови для збереження отрутохімікатів, приміщення складів не відремонтовані, а в окремих господарствах зруйновані (сс. Калинове, Маліїївка, Вишневе).

Одним із важливих джерел забруднення ґрунтів Борівського району є звалища твердих побутових відходів, що займають площу близько 3,3 га. Здебільшого звалища негативно впливають на склад ґрунтової мікробіоти та гальмують процеси гумосонакопичення. Також можуть проявлятись ознаки зміни складу ґрунтового розчину, що негативно впливає як на стан рослинного покриву, так і на ґрунтові води.

Також негативно впливає на стан ґрунтів практично повна відсутність поновлення полезахисних лісосмуг і навіть їх зведення. Особливо негативним це є в санітарно-захисній зоні Червонооскільского водосховища.

Оцінюючи вплив антропогенного навантаження на ґрунтовий покрив можна сказати, що при такому незбалансованому та інтенсивному використанні земель, при широкому застосуванні потужної сільськогосподарської техніки для проведення польових робіт спостерігається поступове погіршення стану ґрунтів району, зниження їх родючості та опору до антропогенного навантаження.

Цікаві статті з розділу

Екологічні наслідки військової діяльності
Надзвичайні екологічні ситуації, що виникають внаслідок різного роду причин (господарської чи будь-якої іншої діяльності, аварій, катастроф, стихійних лих), негативно впливають на стан навко ...

Рослинність України та вплив на неї антропогенної радіонуклідної аномалії
Розвиток атомної промисловості, випробування ядерної зброї, аварії на атомних реакторах різного походження призводять до локальних підвищень рівня діючих радіаційних доз і до глобального збі ...

Аграрна фітомеліоративна зона урбанізованих районів
Фітомеліоративну роль в умовах великих міст і міських агломерацій відіграють не лише зелені насадження, але й усі сільськогосподарські землі, які в період вегетації продукують кисень, зволо ...