Атмосфера завжди містить домішки природного та антропогенного походження. Основними забруднювачами є гази та тверді частинки.
Розрізняють хімічне, фізичне та біологічне забруднення водоймищ. Хімічне зумовлюється збільшенням вмісту у воді шкідливих домішок.
Забруднення ґрунтів відбувається: під час видобутку корисних копалин, внаслідок захоронення відходів та сміття, внаслідок аварій та катастроф тощо.Національні і регіональні екологічні коридори
На південь від західної та східної його частин уздовж узбережжя до Гірського Криму простягайся, відповідно, західний та східний приморські екокоридори.
Західний приморський екокоридор забезпечуватиме збереження чагарникових, різнотравно-типчаково-ковилових та петрофітних варіантів типчаково-ковилових степів з комплексом галофітної рослинності вздовж морського узбережжя.
Тут охороняються 43 види рослин і 28 видів тварин з ЧКУ, тобто, відповідно, 7,3 та 7,3% їх загальної кількості, у т.ч. 32 види судинних рослин, 3-водоростей, 8 - лишайників, 5 - ссавців, 11 - птахів, 12 - комах, а також 7 синтаксонів із ЗКУ, або 5,5% їх загальної кількості.
Регіональні екологічні коридори
Проведені дослідження свідчать, що на території Полтавської області є необхідні ресурси для розбудови регіональної екологічної мережі (РЕМ), які увійдуть до екокоридорів та природних ядер: об'єкти природно-заповідного фонду (ПЗФ) загальнодержавного та місцевого значення (три регіональних ландшафтних парків - «Диканський», «Кременчуцькі плавні», «Нижньоворсклянський», 151 заказник, 50 заповідних урочищ, 116 пам'яток природи, 1 дендрологічний парк, їй парків-пам'яток садово-паркового мистецтва), водні об'єкти, ліси І групи віком понад 50 років, курортні та лікувально-оздоровчі території, рекреаційні зони, залишки природної та напівприродної рослинності, сільськогосподарські угіддя, зайняті багаторічними та однорічними культурами. Розробці РЕМ значною мірою сприятиме розвинена гідрологічна мережа, яку складають річки (головні з них - Ворскла, Сула, Псел та їх численні притоки), болота, озера, штучні водойми. Вздовж долин головних річок зосереджені основні площі природної рослинності. Крім того, в заплавах річок спостерігається найвища концентрація заказників загальнодержавного значення. Тому вважають за доцільне визначити три екологічних коридори по долинах головних приток Дніпра - Ворсклянський, Псільський, Сулинський. На півдні області вони з'єднуються з національним меридіональним Дніпровським екокоридором, а в центральній частині регіону - з широтним національним Галицько-Слобожанським екокоридором. Серед заповідних територій області найважливішу роль біоцентрів екоко-ридорів відіграють об'єкти охорони ландшафтів та біотопів - ландшафтні та гідрологічні заказники, регіональні ландшафтні парки, заповідні урочища, які розташовані в заплавах річок. Це, передусім, об'єкти загальнодержавного значення, серед яких переважають заказники. В межах проектованих екокоридорів їх концентрація нерівномірна, тому для функціонування біоцснтрів необхідно створити нові заповідні території - регіональні ландшафтні парки (РЛП) та ландшафтні заказники.
Об’єднанню всіх екокоридорів РЕМ сприятимуть малі річки, яких в регіоні нараховується понад 100. У південній частині Лівобережного Придніпров’я проходить частина національного Дніпровського меридіонального екокоридору, з яким безпосередньо будуть з’єднані вказані регіональні екокоридори. Слід відмітити більш-менш рівномірну насиченість природними ядрами середньодніпровської частини Дніпровського екокоридору. Кожне з них (Лучківсько-Кишеньківське, Білецьківсько-Кременчуцьке, гирло Сули) репрезентує унікальні природні комплекси не тільки для Середнього Дніпра, а й у цілому і для лісостепової зони. Ландшафтний заказник Сулинський - еталон ділянки прибережно-водних, водяних, заболочених та лісових екосистем. Основні площі займає гідрофільна рослинність. Меншу площу займає водна рослинність - занурена та з плаваючим листям. Територія заказника відзначається переважанням акваторіальної частини в його складі, різноманіттям ґрунтів та рослинного покриву, що зумовлює багатство тваринного світу, насамперед, орнітофауни та іхтіофауни. В цілому ландшафтний заказник «Сулинський» репрезентує флористичне та фауністичне різноманіття природних водно-болотних комплексів лісостепової зони України і має важливе водоохоронне значення. У південній частині Лівобережного Придніпров'я проходить частина національного Дніпровського меридіонального екокоридору, з яким безпосередньо будуть з'єднані вказані регіональні екокоридори. Слід відмітити більш-менш рівномірну насиченість природними ядрами середньодніпровської частини Дніпровською екокоридору. Кожне з них (Лучківсько-Кишенькіиське, Біленьківсько-Кременчуцьке, гирло р. Сули) репрезентує унікальні природні комплекси не тільки для Середнього Дніпра, а й в цілому і для лісостепової зони України.
Цікаві статті з розділу
Поняття Консорції в сучасній синекології та її значення у структуруванні біоценозів
Актуальність. Біоценоз це свого роду сукупність різних живих
організмів, які заселяють певну ділянку простору та характеризуються певними
стосунками між собою та пристосованістю до середовищ ...
Аналіз впливу діяльності станції вулканізації і зміни масел Буран на повітряний басейн та медико-екологічну безпеку
Екологічний аудит - підприємницька діяльність екологічних аудиторів
по здійсненню перевірок господарської діяльності, що здійснює вплив на навколишнє
середовище, а також надання рекомендації ...
Фiтомелiорацiя мiських екосистем
Зелені насадження - невід'ємна
складова навколишнього природного середовища та, зокрема, міських екосистем. Вони
виконують важливі екологічні функції, до яких належать: очищення та збагаченн ...