Кодекс законів про працю України

Кодекс Законів про працю України був затверджений 10 грудня 1971 року Законом №322-VIII. Сьогодні він існує з рядом змін та внесень, останні зміни були внесені 18 травня 2010 року. (Закон України «

Про внесення зміни до статті 24-1 Кодексу законів про працю України» http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi? nreg=2266-17)

Кодекс законів про працю України регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і зростанню на цій основі матеріального і культурного рівня життя працюючих, зміцненню трудової дисципліни.

Відповідно до статті 141 глави X власник або уповноважений ним орган повинен правильно організувати працю працівників, створити умови для зростання продуктивності праці, забезпечити трудову і виробничу дисципліну, неухильно виконувати вимоги законодавства про працю та правил охорони праці, уважно ставитися до потреб і запитів працівників, поліпшувати умови їх праці та побуту.

Глава XI Кодексу Законів про працю України присвячена охороні праці, вона відображає створення безпечних і нешкідливих умов праці (ст. 153); додержання вимог щодо охорони праці при проектуванні, будівництві (виготовленні) та реконструкції підприємств, об'єктів і засобів виробництва (ст. 154); заборону введення в експлуатацію підприємств, які не відповідають вимогам охорони праці (ст. 155); заборону передачі у виробництво зразків нових машин та інших засобів виробництва, впровадження нових технологій, що не відповідають вимогам охорони праці (ст. 156); державні міжгалузеві та галузеві нормативні акти про охорону праці (ст. 157); обов'язки власника або уповноваженого ним органу щодо полегшення і оздоровлення умов праці працівників (ст. 158); обов'язки працівника виконувати вимоги нормативних актів про охорону праці (ст. 159); контроль за додержанням вимог нормативних актів про охорону праці (ст. 160); заходи щодо охорони праці (ст. 161); виділення коштів на заходи по охороні праці (ст. 162); умови видачі спеціального одягу та інших засобів індивідуального захисту (ст. 163); компенсаційні виплати за невиданий спеціальний одяг і спеціальне взуття (ст. 164); видачу мила та знешкоджуючих засобів (ст. 165); видачу молока і лікувально-профілактичного харчування (ст. 166); забезпечення працівників гарячих цехів газованою солоною водою (ст. 167); перерви в роботі для обігрівання і відпочинку (ст. 168); обов'язкові медичні огляди працівників певних категорій (ст. 169); переведення на легшу роботу (ст. 170); обов'язки власника або уповноваженого ним органу щодо розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві (ст. 171); застосування праці інвалідів (ст. 172); відшкодування шкоди в разі ушкодження здоров'я працівників (ст. 173).

Цікаві статті з розділу

Розрахунок максимальної нестачі кисню при органічному забрудненні р. Сіверський Донець
Серед розчинних речовин, що потрапляють в океан із суші, велике значення для мешканців водного середовища мають не тільки мінеральні, біогенні елементи, але й органічні залишки. Винесення в ...

Проектування безвідходного виробництва з використанням біоконверсійних технологій утилізації відходів тваринництва
Біотехнологія – напрямок сучасної науки і техніки, головним завданням якого є використання біологічних процесів, систем і організмів в різних галузях людської діяльності (сільське господарс ...

Методологічні аспекти екологічного менеджменту
Менеджмент є наукою, яка динамічно розвивається з початку 20ст. Екологічний менеджмент виокремився в самостійну галузь дещо пізніше, наприкінці 20ст. Вчені, державні діячі, уряди багатьох кр ...