Кодекс законів про працю України

Кодекс Законів про працю України був затверджений 10 грудня 1971 року Законом №322-VIII. Сьогодні він існує з рядом змін та внесень, останні зміни були внесені 18 травня 2010 року. (Закон України «

Про внесення зміни до статті 24-1 Кодексу законів про працю України» http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi? nreg=2266-17)

Кодекс законів про працю України регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і зростанню на цій основі матеріального і культурного рівня життя працюючих, зміцненню трудової дисципліни.

Відповідно до статті 141 глави X власник або уповноважений ним орган повинен правильно організувати працю працівників, створити умови для зростання продуктивності праці, забезпечити трудову і виробничу дисципліну, неухильно виконувати вимоги законодавства про працю та правил охорони праці, уважно ставитися до потреб і запитів працівників, поліпшувати умови їх праці та побуту.

Глава XI Кодексу Законів про працю України присвячена охороні праці, вона відображає створення безпечних і нешкідливих умов праці (ст. 153); додержання вимог щодо охорони праці при проектуванні, будівництві (виготовленні) та реконструкції підприємств, об'єктів і засобів виробництва (ст. 154); заборону введення в експлуатацію підприємств, які не відповідають вимогам охорони праці (ст. 155); заборону передачі у виробництво зразків нових машин та інших засобів виробництва, впровадження нових технологій, що не відповідають вимогам охорони праці (ст. 156); державні міжгалузеві та галузеві нормативні акти про охорону праці (ст. 157); обов'язки власника або уповноваженого ним органу щодо полегшення і оздоровлення умов праці працівників (ст. 158); обов'язки працівника виконувати вимоги нормативних актів про охорону праці (ст. 159); контроль за додержанням вимог нормативних актів про охорону праці (ст. 160); заходи щодо охорони праці (ст. 161); виділення коштів на заходи по охороні праці (ст. 162); умови видачі спеціального одягу та інших засобів індивідуального захисту (ст. 163); компенсаційні виплати за невиданий спеціальний одяг і спеціальне взуття (ст. 164); видачу мила та знешкоджуючих засобів (ст. 165); видачу молока і лікувально-профілактичного харчування (ст. 166); забезпечення працівників гарячих цехів газованою солоною водою (ст. 167); перерви в роботі для обігрівання і відпочинку (ст. 168); обов'язкові медичні огляди працівників певних категорій (ст. 169); переведення на легшу роботу (ст. 170); обов'язки власника або уповноваженого ним органу щодо розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві (ст. 171); застосування праці інвалідів (ст. 172); відшкодування шкоди в разі ушкодження здоров'я працівників (ст. 173).

Цікаві статті з розділу

Міжнародні природоохоронні організації
Міжнародні природоохоронні організації відіграють величезну роль на даному етапі розвитку суспільства. Їхнє створення було викликано катастрофічними змінами в навколишнім середовищі, вони бу ...

Актуальні проблеми поводження з твердими побутовими відходами на території Львівської області
Сучасна історія місцевого самоврядування в Україні характеризується тим, що перейшла від бюрократичної радянської “піраміди" влади до сучасних принципів територіальної організації влади ...

Оцінка впливу проектів на навколишнє середовище
Сучасна практика реалізації проектів визнала, що дешевше доповнити планування проекту аналізом довкілля, ніж ігнорувати цей момент і розраховуватися за екологічні помилки у майбутньому. Біль ...